Нужно бояться не раскола, а отравления Церкви ересью «первого без равных»
Патриарх Варфоломей. Фото: Facebook
В недавнем интервью патриарха Александрийского Феодора, а также в комментарии одного из иерархов Александрийского патриархата митрополита Серафима прозвучал интересный тезис, который раньше не озвучивался представителями Поместных Церквей. Речь идет о том, что перед тем как собирать Всеправославный собор нужно организовать встречу между патриархом Варфоломеем и патриархом Кириллом. И только после того, как они придут к какой-то договоренности - собрать совещание предстоятелей Поместных Церквей.
Это явно новый мотив в процессе обсуждения «украинского вопроса».
И его можно оценивать по-разному.
С одной стороны, это может быть желанием «греческих» Церквей дать патриарху Варфоломею шанс на то, чтобы выйти из тупиковой по сути ситуации, сохранив лицо.
С другой стороны, это может желанием сохранить статус-кво и защитить «греческий мир». В этом случае, наоборот, будут принуждать или уговаривать патриарха Кирилла пойти на компромисс и сделать какие-то уступки.
Честно говоря, я не вижу возможности для достижения компромисса после заявлений как с одной, так и с другой стороны. К тому же, о каком компромиссе может идти речь, если действия патриарха Варфоломея однозначно антиканоничны. И как быть с его претензиями на главенство в православном мире? Украинская проблема выходит далеко за пределы юрисдикционных споров.
Поэтому лично мне ближе позиция болгарского митрополита Даниила, который призвал осудить претензии Константинополя на особые привилегии и защитить канонический порядок в Церкви.
Любые половинчатые компромиссы не приведут к миру, а только отсрочат катастрофу.
Ради сохранения Церкви эффективнее низложить патриарха Варфоломея, чем довольствоваться фальшивыми и вынужденными компромиссами. Больше нужно бояться не раскола, а отравления Церкви ересью «первого без равных».
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади