Розкол в розколі
Филарет Денисенко и Епифаний Думенко. Фото: Крым.Реалии
Чесно скажу, не хочеться все це коментувати, і так все очевидно.
Стався розкол в розколі. Філарет повторив сценарій 1992 року, за що й була на нього нашою Церквою накладена анафема. Не «по політичних мотивах», як казали недавно в Стамбулі і в самій «УПЦ КП», а за вчинення розколу в Церкві.
Тепер Філарет те саме повторив вже по відношенню до свого дітища, яке в нього перехопив Константинополь і назвав це дітище по-іншому. «ПЦУ».
Таким чином, час показує справедливість всіх рішень нашої Церкви щодо Філарета зокрема і розколу взагалі. Так само як і помилку Фанару, до речі, це також показує.
«ПЦУ» уникає називати те, що вчора в них сталося розколом (звучать штучно придумані терміни «відкол», «відділення»), бо інакше їм тоді прийдеться визнати розколом і розкольниками самих себе, адже вони з'явилися в 1992 році таким самим способом. Ситуація аналогічна.
Тому насправді, це не відкол, не від'єднання, як вони кажуть. Це розкол, бо Філарет має намір знову створювати паралельну ієрархію, тобто дублювати структуру в надії перетягнути до себе «ПЦУ» або точно протиставити себе їй.
Вже ми бачимо всередині в них конфлікти, рейдерські захоплення храмів. Таке відчуття, що рейдерство в них в крові. Хлібом не корми, дай в когось щось забрати(.
І ще в «ПЦУ» заявили, що єпископські рукоположення тих двох кліриків, яких вчора обрали, будуть недійсними. Стоп! А всі «хіротонії» нинішніх «архієреїв» «ПЦУ» хіба не за цією ж схемою отримані?
Філарет пішов у розкол в 1992 році, створив паралельну ієрархію, і так само всіх сьогоднішніх «архієреїв» «повисвячував». Чому тоді їхні «хіротонії» визнавати, а тих двох, що вчора обрали, ні?
Ну, що ж.
Ми про це все говорили і попереджували.
Окрім того ще раз згадуються слова Гамаліїла з Діянь святих апостолів, який говорив, про те, що якщо ця справа від Бога, то люди не можуть їй протистояти, а якщо від людей, то вона розвалиться сама собою. (Діян. 5:38-39).
Схоже, що від людей ...
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.