Что стоили радостные отчёты украинской прессы о переходе общин
Реально в ПЦУ ушло порядка 1% общин УПЦ Фото: КП в Украине
Чем мне нравится митролит Симеон (Шостацкий) - так это своей открытостью и откровенностью. Единственный перешедший в ПЦУ епархиальный архиерей УПЦ в свежем интервью Главкому откровенно признает, что стоили все радостные отчёты украинской прессы о переходе общин.
«Я втратив дуже багато. У мене було 320 парафій, зараз лишилося 20. Мав 280 священників, а залишилося тільки 30.» Т.е. за ним в очень патриотичной и подконтрольной Порошенко области пошло даже по его словам всего 6,3% приходов и 10% духовенства.
При этом редакция прибавляет, что заявили о переходе в 4 раза больше. Но как выясняется из интервью есть «юридические нюансы». Говоря человеческим языком - в трех четвертях случаев голосовали не церковные общины - а кто угодно (жители села, залетные активисты, прихожане УПЦ КП), а церковные общины УПЦ эти решения выполнять отказались. Если так дела обстоят и в других епархиях, это значит, что реально в ПЦУ ушло порядка 130 общин (или 1% от всей УПЦ), а не 528 как сейчас значится в списках (т.е. около 5%). Ссылка как обычно в первом комменте.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.