Что стоили радостные отчёты украинской прессы о переходе общин
Реально в ПЦУ ушло порядка 1% общин УПЦ Фото: КП в Украине
Чем мне нравится митролит Симеон (Шостацкий) - так это своей открытостью и откровенностью. Единственный перешедший в ПЦУ епархиальный архиерей УПЦ в свежем интервью Главкому откровенно признает, что стоили все радостные отчёты украинской прессы о переходе общин.
«Я втратив дуже багато. У мене було 320 парафій, зараз лишилося 20. Мав 280 священників, а залишилося тільки 30.» Т.е. за ним в очень патриотичной и подконтрольной Порошенко области пошло даже по его словам всего 6,3% приходов и 10% духовенства.
При этом редакция прибавляет, что заявили о переходе в 4 раза больше. Но как выясняется из интервью есть «юридические нюансы». Говоря человеческим языком - в трех четвертях случаев голосовали не церковные общины - а кто угодно (жители села, залетные активисты, прихожане УПЦ КП), а церковные общины УПЦ эти решения выполнять отказались. Если так дела обстоят и в других епархиях, это значит, что реально в ПЦУ ушло порядка 130 общин (или 1% от всей УПЦ), а не 528 как сейчас значится в списках (т.е. около 5%). Ссылка как обычно в первом комменте.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади