О волшебном зеркале, где человек себя видит в старости
В сети набирает популярности программа FaceApp. Фото: Facebook
Некий юноша, прекрасный собою, сын богатых и знатных родителей, нрав имел безрассудный и неистовый, и не помышлял о душе своей. То он носился на дорогих колесницах, распугивая городскую стражу, то пиршествовал с параситами и блудницами. Бог же, желающий всем спастись, устроил так, что друзья его, желая позабавиться, указали ему на волшебное зеркало, в котором человек видел себя в старости. Увидев себя седым, облысевшим, морщинистым, и угнетенным многими болезнями, юноша воскликнул - вот, всего я лишусь, где же искать мне сокровища, которое останется со мною? Встав, стремительно покинул он недопитое вино, и явства, и параситов, и блудниц, и не оглядываясь и не слушая окликов, удалился в монастырь. Прочие же, вертя зеркало так и эдак, ничего не понимали и дивились его поступку.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.