Серце під рясою: історія набуття віри і зцілення біля образу Богородиці
Фото: СПЖ
Протоієрей Анатолій Левицький, настоятель храму, освяченого на честь Пророка і Предтечі Господнього Іоанна Хрестителя. У батюшки немає автомобіля і навіть мобільного телефона. Зате є життя, повне любові і присвячене служінню Богові і людям.
Одного разу, ще коли Анатолій був невіруючим, він захворів і був на порозі смерті. Зцілився він в Києво-Печерській лаврі перед іконою Божої Матері. Так почалося його нове життя. І фізичне, і духовне. Анатолій став священиком.
Батюшка вчить молитися, а не «вичитувати» молитви і впевнений, що Царство Небесне починається на землі. У серці людини.
Читайте також
Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки
4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.
Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським
Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?
Живе тіло чи мертва структура: Чому не можна вірити в Христа без Церкви
Розмова про те, чому Церква – це не будівля прокуратури, а реанімація, де тече кров.
Дзеркальний лабіринт праведності
Про те, як наші чесноти можуть стати стіною між нами і Богом і чому тріщина в серці важливіша за бездоганну репутацію.
Перший космонавт духа: як Антоній Великий перетворив пустелю на мегаполіс
20 років у кам'яному мішку. Історія святого, який перестав боятися.
Обличчя Почаєва: Валька-собачниця і старчик-атлет
Почаївська лавра – це не лише куполи та святині. Це насамперед люди. Два портрети дивовижних паломників: жінки, яка годує псів, і старого на турніку.