Что делают представители ПЦУ на мероприятии Госдепа
Представители ПЦУ в США. Фото: Ромфея
Как интересно, Зоря и Климент Кущ, вместе с Элпидофором на мероприятии Госдепа США. После чего Элпидофор встретился с Трампом. Вероятно, Фанар всерьез взялся спасать ПЦУ, поэтому и обратился к «хозяину» за помощью. То есть интересно все «совпало» - заявления Фанара о привозе мощей апостола Андрея Первозванного в Киев и поездка Зори в США к Элпидофору.
Мероприятие было посвящено «продвижению религиозных свобод». Отсюда понятно, что там делает Кущ – в качестве «жертвы» преследования ПЦУ в Крыму.
На следующий день Сенат США принял резолюцию, в которой упомянул ПЦУ как важную веху на пути к религиозной свободе.
У США, конечно, интересное понимание религиозных свобод. Дискриминацию миллионов верующих УПЦ там в упор не видят.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.