Нас не треба охороняти, ми справимось!

В 2018 году полиция также пристально следила за крестоходцами. Фото: СПЖ

Віу-віу, або розповідь про доблєстних, не побоюсь цього слова, поліцейських...
- Під час поїздки до Києва на Хресний хід ми будемо охороняти вас.
- А від кого?
- Щоб не було ніяких спроб завдати шкоду вашому здоров'ю і здоров'ю людей, що їдуть на Хресний хід, то ви лишіть нам одне місце в кожному автобусі.
- Нас не треба охороняти, ми справимось.
- Але ми наполягаємо, бо поліція дбає про безпеку своїх громадян.
- Це правда?
- І не сумнівайтеся!
- А чому ж, коли до вас в нічний час телефонує матушка з віддаленого села і просить захистити від людей, що напідпитку прийшли на подвір'я з погрозами, ви запитуєте: «Вас вбивають? Ні! Тоді, коли почнуть вбивати, викликайте».
- Розумієте , це ж людський фактор... Але все таки залиште нам місце у кожному автобусі, для вашої безпеки..
Ну і фсьо.......

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.