Сколько раз христианская вера спасала народ!

Крещение князя Владимира. Фото: Facebook

СЧАСТЬЕ

Из всех проповедей, которые я говорил в День Крещения Руси, эта самая короткая и, как мне кажется, важная сейчас для нас:

Вся история Руси – это незаживающая рана: распри, междоусобицы, более чем двухвековое иго, нашествия иноплеменных, предательства, войны, смуты, дворцовые интриги, самозванство, террористы, восстания, перевороты, революции, истребительные войны.

Что бы было с народом, государством, нацией, если бы не было Крещения Руси – этой спасительной соломинки, не дававшей окончательно утонуть стране?

Какое счастье, что князь Владимир сам принял христианство и дал возможность людям обрести истинную веру!

Сколько раз она спасала народ!

Знаю, что спасет его сейчас и в будущем!

Промыслом Божиим юный новгородский князь Владимир, родившийся под Псковом, получил под свое правление Киев – город, который, благодаря крещению князя Владимира, стал «матерью городов русских» («Повесть временных лет»).

С Днем Крещения Руси всех вас, друзья!

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади