Порох закінчився у порохівницях
Прихожанки УПЦ, учасниці хресної ходи. Фото: Facebook
Пробачте, але ще трішки про Хресний хід. Моніторила новини вчора і... не повірите, але жоден інформаційний ресурс з тих, що читала, навіть словом не згадав про московських феесбешних попів, сепаратистів та колаборантів, закінчились гранати під рясами і довгими спідницями та решта фігні, якою поливали вірних УПЦ впродовж чотирьох років більшість ЗМІ. А знаєте чому ? Порох закінчився у порохівницях, а відтак і послідовники та повторювальники стали для пари вже у іншому танці... сподіваюсь, він буде більш про любов, аніж про ненависть.
Пи.си. на фото обличчя Української Православної Церкви. Дівчата реальні, рівненські ( я їх знаю).
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.