Порох закінчився у порохівницях
Прихожанки УПЦ, учасниці хресної ходи. Фото: Facebook
Пробачте, але ще трішки про Хресний хід. Моніторила новини вчора і... не повірите, але жоден інформаційний ресурс з тих, що читала, навіть словом не згадав про московських феесбешних попів, сепаратистів та колаборантів, закінчились гранати під рясами і довгими спідницями та решта фігні, якою поливали вірних УПЦ впродовж чотирьох років більшість ЗМІ. А знаєте чому ? Порох закінчився у порохівницях, а відтак і послідовники та повторювальники стали для пари вже у іншому танці... сподіваюсь, він буде більш про любов, аніж про ненависть.
Пи.си. на фото обличчя Української Православної Церкви. Дівчата реальні, рівненські ( я їх знаю).
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади