О цепочке обманов в борьбе за автокефалию
Епифаний Думенко, Петр Порошенко, патриарх Варфоломей. Фото: Replyua.net
ЕЩЁ РАЗ,СПЕЦИАЛЬНО ДЛЯ «ПАТРИОТОВ»!!!!!! (Серж)
Итак:
Филарет, Епифаний и Порошенко сговорились обмануть Варфоломея, чтобы тот дал автокефалию структуре, где за спиной Епифания будет рулить Филарет. Варфоломей, в свою очередь, обманул всех троих, дав Томос на таких условиях, что от обещанной автокефалии осталось одно название. Порошенко обманул Симеона, посулив ему чуть ли не предстоятельство в новой структуре. Симеон обманул собственную паству, пообещав никуда не переходить. Мифические десять архиереев УПЦ обманули Симеона, не явившись на собор в Софию. Собор в Софии обманул иллюзии греков, избрав на предстоятельство сомнительную личность без законного священства. Гражданское общество обмануло ПЦУ, крича на всех углах, что в её ряды ринутся все украинцы разом и даже некрещёные встанут в очередь на отпевание. ПЦУ обманула ожидания гражданского общества, показав, что даже при поддержке государства и карт-бланше на разбой, ей до УПЦ как куцему до зайца. Фанар обманул ПЦУ, суля ей признание поместных Церквей, поместные Церкви обманули надежды Фанара, не признав ПЦУ. А теперь уже и Филарет заявляет, что его обманули. Порошенко с Епифанием. Как раз тогда, когда они вместе планировали обман Варфоломея.
Занавес...
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.