Є люди – будуть храми!
В парафиях идет постройка новых храмов, вечерних школ, постоянно звучат слова молитвы. Фото: https://news.church.ua
Ці приклади ще раз свідчать, що важливі люди. Є люди, будуть храми. Нема людей, храмові споруди стоять пустками, як це буває часто в захоплених "ПЦУ" наших храмах.
Захопили? Забрали насильно?
Нічого, не засмучуємося, ще побудуємо. Адже храм, це є матеріальне продовження щирої віри в серці віруючої людини. А якщо її (щирої віри) в серці немає, то й храм не побудується, лише на захоплення чужого може вистачити внутрішньої злоби і агресії, а от побудувати, створити щось нове і позитивне такі люди не можуть. Це можуть зробити лише ті люди, в серцях яких є щира віра, а не злоба і агресія. Адже щира віра є конструктивним почуттям, це те, що будує, а не руйнує.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.