Зеленский делает верный шаг с точки зрения вечности
Патриарх Варфоломей. Фото: Facebook
Если действительно правы источники Правблога (а до сих пор им не доверять не было оснований), что на встрече в Стамбуле сорвалось подписание некоего документа, то у президента Зеленского могут оказаться в союзниках как минимум пара миллионов верующих УПЦ. При расстроенных паре процентов наци-ориентированных, для которых Зеленский и без этого будет врагом при любых обстоятельствах.
Фраза «Вселенський Патріарх укотре підтвердив підтримку територіальної цілісності та суверенітету України» из официального коммюнике, – это как «счастья, здоровья» во время большого застолья.
А вот «влада не повинна втручатися у церковні справи, я захищатиму незалежність церкви», да еще и в присутствии Варфоломея – это уже сигнал поинтересней. Сигнал о том, что президент Украины направляет религиозный вопрос в сугубо законное и правовое поле страны. Что, собственно, он и должен делать согласно конституции и что необходимо абсолютно каждому гражданину государства – равенство всех перед законом.
Если это так, то Зеленскому можно смело выразить благодарность и слова поддержки. Ведь он поступает верно не только с точки зрения закона и верховенства права. Он делает верный шаг с точки зрения вечности.
А это несравнимо важнее любых политических игрищ. Потому что на чаше весов не абстрактная геополитика, а совершенно конкретная Душа человека.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади