Вічна історія Каїна і Авеля. Яку жертву не прийме Бог?

Митрополит Антоний (Паканич). Фото:facebook.com/MitropolitAntoniy

У «Книзі Буття» говориться, що Каїн, старший син Адама і Єви, займався землеробством, а його молодший брат Авель пас овець. Одного разу вони принесли в дар Богу результати своєї праці: Каїн частину врожаю, а Авель – кращих тварин свого стада. Але Бог не прийняв жертву Каїна. За переказами, на жертвопринесення Авеля зійшов посланий Господом вогонь, а на дар Каїна подібний вогонь, що знаменує угодність жертви Богу, так і не зійшов. І Каїн, засмутившись, розлютився на свого брата і через заздрощі вбив його.

Розмірковуючи над цим біблійним уривком, святитель Іоанн Златоуст зауважує: печаль Каїна відбувалася не тільки від того, що сам він був відкинутий, але і від того, що прийнято був дар брата його. Таким чином, початок гріха Каїна корениться в заздрості.

Але чому Бог не прийняв жертву Каїна?

Добро, яке зроблено недобрим чином, не є добро. Щоб той чи інший наш вчинок був розцінений як чеснота, однієї наявності доброї справи недостатньо – всяке добре діло повинен супроводжувати ще й певний духовний настрій, інакше наше добро в результаті може обернутися на зло.

Каїн був першим сином Адама і Єви і відчував своє первородство, перевагу над молодшим братом. У поданні Каїна жертва сприймалася як якась можливість поділитися з Богом чимось «своїм», нібито все в цьому світі і так не належить Богу, а Сам Бог не «вседоволений», але має в чомусь потребу.

Каїн був абсолютно впевнений в тому, що Бог просто повинен прийняти його жертву. У той же час Авель, його молодший брат, розумів, що він «не перший», а тому ніяких особливих «прав» і «переваг» у нього немає, і виходячи з цього усвідомлював, що все в його житті залежить виключно від Господа.

Саме тому Авель, нічого не привласнюючи собі, віддавав Богові найкраще з усього, що в нього було. Святе Письмо так і каже, що Авель приніс Богові найкраще, «первороджених стада свого». Жертва Авеля тому і була прийнята Богом, що Авель приніс її від чистого серця і при тому приніс не абищо, без розбору, але найкраще, добірне. Каїн же приніс жертву, так би мовити, тільки для галочки, без усілякої щирості та привітності.

Ми повинні усвідомити, що Бог ні в чому не має потреби, у Нього є все. Богу не потрібні якісь наші матеріальні жертви: «Жертва Богові – це дух упокорений: серцем скорботним і смиренним Бог не погордує» (Пс. 50; 19).

Весь сенс справжньої жертви – в любові, з якою ця жертва приноситься, а тому навіть якщо наша жертва здається нам мізерно малою з точки зору її матеріальної цінності, вона в той же час буде надзвичайно цінною в очах Божих.

Бог не потребує жертви, але для людини важливо показати свою вдячність, свою вдячність Богу. У Бога не прибуває і не убуває від наших жертв. Господь завжди Один і Той же. В жертві потребуємо ми з вами.

КП в Україні

Читайте також