Для різних людей цей піст означатиме зовсім різні речі
У православних почався Успенський піст. Фото: Pronedra
Мабуть, для різних людей цей піст означатиме зовсім різні речі.
Я вітаю в першу чергу тих, для кого час особливої тілесної і духовної аскези давно став близьким і довгоочікуваним. Ви, зазвичай, чекаєте посту, як періоду надзвичайної радості і можливості більш насиченого і зосередженого спілкування з Богом. Нехай сама Богородиця буде Вашим провідником у спокусах наступних двох тижнів.
Також вітаю тих, хто вже має певний, хоч і невеликий досвід проходження православних постів і, попри радісний досвід минулого, відчуває певний острах і переживання перед його початком. Нехай Ваш страх перетвориться на благоговіння і весь розчиниться у надії на благість Божу. Сам Бог допоможе Вам і скаже те, що казав найчастіше: «Не бійся!».
Вітаю найгарячіше тих, хто ще ніколи не постував, втім, цього разу зібрав всю свою рішучість воєдино і, помолившись Богові, вирішив спробувати. Радію наперед за вас! Ви стаєте на одну дорогу зі святими Церкви Христової, які всі свої труди і подвиги починали з посту і молитви. Дай Вам Боже не зупинитися тільки на пості тілесному. Нехай ці дні не перетворяться для Вас на чергову новомодну дієту, в якій не буде місця молитві, храму, Причастя і читанню слова Божого. Гармонія між усіма частинами Вашої особистості – духу, душі і тіла – ось запорука успіху на шляху, що Ви починаєте.
Вітаю навіть тих, хто точно вирішив не звершувати піст згідно із канонами святої Православної Церкви. Повірте, Вас Господь також не залишить без можливості попостувати... Правда, буде це трохи інакше, аніж будь-хто може очікувати.
Бог нехай благословить всіх нас на наступні два тижні Своєю десницею і Сам дасть нам сили догодити Йому нашими невеличкими земними трудами і добровільною відмовою від того, що й так нам шкодить.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.