Притча: про дружбу, сніг і близьку зиму

Фото: wallpapers.99px.ru

Перший сусід рано вранці вийшов з лопатою розгрібати сніг перед будинком. Поки розчищав доріжку, сильно втомився і подивився, як там справи у сусіда. А у сусіда – акуратно втоптана доріжка.

Наступного ранку знову випав сніг. Перший сусід встав на півгодини раніше, взявся за роботу, дивиться – а у сусіда вже доріжка прокладена.

На третій день снігу намело по коліно. Встав іще раніше перший сусід, вийшов наводити порядок і просто вибився з сил... А у сусіда – доріжка знову рівна, пряма – просто чудо!

У той же день зустрілися вони на вулиці, поговорили про те, про се, тут перший сусід ненароком і питає:

– Послухай, сусід, а коли ти встигаєш сніг перед будинком прибирати?

Другий сусід здивувався спочатку, а потім засміявся:

– Так я його ніколи не прибираю, це до мене друзі ходять!

З книги «Квітник духовний»

Читайте також

Різдво без глянцю: про що мовчить чорна печера на іконі

Чому Богородиця відвертається від Немовляти, а в центрі святкової ікони зяє пекельна безодня. Розбір драми, прихованої у фарбах.

Кров на фундаменті вітчизняного християнства

Історія перших київських мучеників Феодора та Іоанна, чия смерть показала князю Володимиру страшну зворотню сторону язичництва і визначила Хрещення Русі.

Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну

У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.

Зламаний ніс святителя: що знайшли лікарі в гробниці Миколая Чудотворця

Про результати експертизи 1953 року: сліди катувань, тюремний артрит і загадка мироточення з сухих кісток, яку наука не може пояснити більше півстоліття.

Сім єпископів проти дикого Криму: як Церква брала херсонеський плацдарм

Чому християнство в Криму почалося з «квитка в один кінець», як молитва вдарила по античному ринку і чому єпископ увійшов у розпечену піч.

Як вірив у Бога двірник дядя Коля

У радянські часи люди старшого покоління найчастіше були віруючими. Але свою віру вони старанно приховували і не афішували. Ось одна з таких історій.