Почему церковные либералы не требуют либеральности к канонам от католиков?
Папа Франциск и патриарх Варфоломей. Фото: onalert.gr
Меня умиляют церковные либералы-экуменисты, которые обвиняют православных в излишней приверженности «канонам» и «догматам».
Подвох заключается в том, что они требуют уступок исключительно от православных. Мол, только православные не хотят объединения с католиками и держатся своих дремучих предрассудков.
Но этот же аргумент можно адресовать католикам – мол, чего вы держитесь за свой папистский атавизм?? Раз догматы и каноны – это что-то никчемное, ну так покажите пример «отсталым» православным – откажитесь от своих догматов – в первую очередь от догмате о папе.
Зуб даю, что католики скорее удавятся, чем откажутся от папизма.
Так с какого перепуга православные должны отказаться от своего учения о Церкви?
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.