За час бойових дій в Сирії зруйновані 120 церков, – правозахисники

За час бойових дій в Сирії зруйновано 120 церков. Фото: Associated Press

9 вересня 2019 року агентство «Associated Press» з посиланням на громадську правозахисну організацію «Syrian Network for Human Rights» повідомило дані про руйнування храмів протягом восьми років військових дій в Сирії.

За даними організації, створеної в 2011 році в Катарі для збору статистичних даних про конфлікт у Сирії, деякі з атак на церкви були навмисними.

Так, в 2015 році бойовики ІГ за допомогою бульдозерів зруйнували католицький монастир Святого Аллена в Хомсі.

Всі бойовики ІГ несуть відповідальність за десять атак на християнські культові споруди, з них п'ять були здійснені в Рацці – місті, яке терористи називали своєю «столицею».

До подій, що почалися в 2011 році, населення Сирії становило 23 млн. осіб, серед них 10% були християнами.

Як повідомляла СПЖ, раніше в Маалюлі відновив роботу монастир, розграбований бойовиками.

Читайте також

Болгарія домоглася виключення патріарха Кирила із санкцій ЄС

Прем'єр Болгарії повідомив, що Євросоюз задовольнив вимогу Софії вивести предстоятеля РПЦ із 21-го пакету санкцій проти Росії.

У Чехії в колишньому костелі встановили райдужну скляну скульптуру Христа

У колишньому католицькому костелі Всекар на Плзеньщині встановили більш ніж двометрову райдужну скульптуру Ісуса Христа.

Болгарський священник засудив мовчання Церкви про вбивство ченця у Святогірську

Клірик Болгарської Церкви Владімір Дойчев назвав відсутність церковної реакції на загибель ченця Варсонофія зрадою.

Ієрархи Елладської Церкви привезли до Болгарії ковчег з Поясом Богородиці

Варненська єпархія Болгарської Церкви зустріла дві частки Чесного пояса Богородиці з грецького монастиря поблизу Волоса.

Ватикан про дипломатію щодо України: Результати незначні

У Ватикані пообіцяли продовжити дипломатичну роботу попри відсутність прогресу в припиненні війни в Україні.

У ТЦК прокоментували мобілізацію диякона собору УПЦ у Володимирі

Співробітники ТЦК заперечують застосування примусу до диякона УПЦ і стверджують, що клірик підлягав призову через відсутність бронювання.