Когда люди ходят по алтарю, это уже не храм, а просто «храмовое строение»
Алтарная часть храма. Фото: Facebook
Была на открытии Спаса на Берестове ( XII век) после его реставрации. Ощущение, как если б очень близкий человек долгие годы был в коме, а потом пришёл в себя. Ты обрадовался, побежал. Но обнаружил, что он стал совсем другой личностью. И ты не спешишь с ним новым знакомиться, потому что не чувствуешь единения душ.
Да, древние фрески подреставрированы. Да, стены с плинфой приведены в порядок - проделана большая работа для современности и потомков. Опять открыты двери моего родного храма, в котором я в юности старалась не пропускать ни одного богослужения. Мы там венчались!.. Да, облагорожена прихрамовая территория.
Но! Когда в нем теплилась жизнь, люди не ходили по алтарю, как у себя дома. Да и алтарь там теперь просто «алтарная часть храма».
Мой родной храм без богослужений - это уже просто «храмовое строение», что-то такое среднего рода.
Я увидела некоторых прихожан того Спаса на Берестове. У них тоже лились слёзы.
На фото алтарная часть храма.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади