О тошнотворных открытках к церковным праздникам
Открытка ко дню памяти мучениц Веры, Надежды, Любви и матери их Софии. Фото: Facebook
ТОШНОТВОРНЫЕ ПОЗДРАВЛЕНИЯ
Среди моих подписчиков есть люди с ярко выраженной патологией православного мышления… Праздник мучениц Веры, Надежды, Любви и матери их Софии. С раннего утра и до вечера мой телефон и компьютер «блюмкает» оповещая, что пришли открыточки со стразиками. Читать содержание на стразиках тошно: «Добра и успеха»!, «Защиты от бед»! Стилизованные кукольно-слащавые изображение мучениц. Цветочки, гламурные ангелочки!
Друзья, вы или свои мозги включите, или меня из своих гламурных рассылок удалите. Хочется спросить вас: вы вообще читали, о чем это событие? Вы можете представить свои чувства, когда на ваших глазах ваших детей, которым 12, 10, и 9 дет превращают в кровавое месиво. Когда их режут на части, жарят заживо, когда они мучительно и страшно умирают. А вас при этом никто не трогает!!! Вы смотрите на это и… укрепляете их в том, чтобы они смогли все это претерпеть и не отречься от Бога.
Возвратясь домой с тремя окровавленными грудами изуродованного мяса, которые когда-то были вашими детьми, вы бы мне прислали подобного рода открытки? Вы бы стали фотографии своих убитых детей рассылать с пожеланиями удачи и успеха? У меня вопрос – у вас дефицит мыслительных способностей или сердечных чувств?
Мать этих детей святая София похоронила своих детей и умерла там же, на могиле, рядом с ними. Сердце не выдержало, душа взорвалась.
Память этих мучениц дана нам для того, чтобы вспомнив их жизнь, мы устыдились собственного малодушия. Для того, чтобы укрепить нас в добродетелях веры, надежды и любви, приобретя в них мудрость. Память этих мучениц дана нам для укрепления в вере, а не для расслабления чувств.
P.S. Все это касается и других церковных праздников. Мне больно смотреть на эту гнилую безвкусицу, пошлость и кощунство над верой.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.