О тошнотворных открытках к церковным праздникам
Открытка ко дню памяти мучениц Веры, Надежды, Любви и матери их Софии. Фото: Facebook
ТОШНОТВОРНЫЕ ПОЗДРАВЛЕНИЯ
Среди моих подписчиков есть люди с ярко выраженной патологией православного мышления… Праздник мучениц Веры, Надежды, Любви и матери их Софии. С раннего утра и до вечера мой телефон и компьютер «блюмкает» оповещая, что пришли открыточки со стразиками. Читать содержание на стразиках тошно: «Добра и успеха»!, «Защиты от бед»! Стилизованные кукольно-слащавые изображение мучениц. Цветочки, гламурные ангелочки!
Друзья, вы или свои мозги включите, или меня из своих гламурных рассылок удалите. Хочется спросить вас: вы вообще читали, о чем это событие? Вы можете представить свои чувства, когда на ваших глазах ваших детей, которым 12, 10, и 9 дет превращают в кровавое месиво. Когда их режут на части, жарят заживо, когда они мучительно и страшно умирают. А вас при этом никто не трогает!!! Вы смотрите на это и… укрепляете их в том, чтобы они смогли все это претерпеть и не отречься от Бога.
Возвратясь домой с тремя окровавленными грудами изуродованного мяса, которые когда-то были вашими детьми, вы бы мне прислали подобного рода открытки? Вы бы стали фотографии своих убитых детей рассылать с пожеланиями удачи и успеха? У меня вопрос – у вас дефицит мыслительных способностей или сердечных чувств?
Мать этих детей святая София похоронила своих детей и умерла там же, на могиле, рядом с ними. Сердце не выдержало, душа взорвалась.
Память этих мучениц дана нам для того, чтобы вспомнив их жизнь, мы устыдились собственного малодушия. Для того, чтобы укрепить нас в добродетелях веры, надежды и любви, приобретя в них мудрость. Память этих мучениц дана нам для укрепления в вере, а не для расслабления чувств.
P.S. Все это касается и других церковных праздников. Мне больно смотреть на эту гнилую безвкусицу, пошлость и кощунство над верой.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади