Митрополит Антоній Сурожський: про вірність Церкві
Митрополит Антоній Сурожський. Фото: pravmir.ru
Ось у мене запитують, чому я належу до Патріаршої Церкви, і чому я її вибрав, коли мені було ще 17 років, в 1931-му році? З двох причин.
По-перше, тому що мене навчили, що від Церкви можна відійти тільки, якщо вона проповідує єресь. Руська Церква єресі не проповідувала ніколи.
А друге – це те, що коли Церква, якій ти належиш, перебуває в полоні, коли вона в положенні мучеництва, коли вона в гоніннях, то тоді треба їй належати. Якщо можна, бути її вільним голосом. А якщо у тебе немає голосу, за віком, за обставинами, або якщо ти не знаєш достатньо – бути вірним їй.
Якщо потрібно – щоб тебе ганили за неї. Хоча б в малому взяти участь в її видимій ганьбі.
Читайте також
«Якщо залишуся живим, піду в Почаївську лавру!»: історія старця-подвижника
Він пройшов Другу світову, пережив радянські в'язниці і гоніння на Церкву, але не зламався. Спогади про схиархімандрита Сергія (Соломку) – легендарного економа і молитвеника.
Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло
Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.
Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?
Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.
Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору
Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.
Бог, Який біжить назустріч
Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.
Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки
4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.