Митрополит Антоній Сурожський: про вірність Церкві
Митрополит Антоній Сурожський. Фото: pravmir.ru
Ось у мене запитують, чому я належу до Патріаршої Церкви, і чому я її вибрав, коли мені було ще 17 років, в 1931-му році? З двох причин.
По-перше, тому що мене навчили, що від Церкви можна відійти тільки, якщо вона проповідує єресь. Руська Церква єресі не проповідувала ніколи.
А друге – це те, що коли Церква, якій ти належиш, перебуває в полоні, коли вона в положенні мучеництва, коли вона в гоніннях, то тоді треба їй належати. Якщо можна, бути її вільним голосом. А якщо у тебе немає голосу, за віком, за обставинами, або якщо ти не знаєш достатньо – бути вірним їй.
Якщо потрібно – щоб тебе ганили за неї. Хоча б в малому взяти участь в її видимій ганьбі.
Читайте також
Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником
Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.
Шпигун Бога: тринадцять діб під лампою
У камері ташкентського НКВС професор хірургії пройшов через «операцію», якої немає в медичних підручниках. Історія тринадцятиденного допиту святителя Луки.
Демон на порозі: що Каїн знав про молитву
Авель не вимовляє в Біблії жодного слова. Чотири глави – і повна мовчанка. Його єдина промова – голос крові із землі. Але іноді тиша говорить точніше за будь-які слова.
Торжество православ'я: чому за золотом риз часто ховається розчарування
Про те, чому неофіти 90-х пішли в тишу, як розпізнати «темного двійника» Церкви і де насправді шукати світло.
Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші
Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.
Жінка, яка перемогла гріх
Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.