«Нову Церкву» підтримувала менш численна, зате активна частина парафіян
УАПЦ. 1921 г. Фото: Facebook
«Парафіяни ділилися на два ворожі табори. Представників «нової Церкви» підтримувала по більшости збольшевичена частина парафіян, правда, менш численна, зате більш активна, що силою намагалася захопити церкву. Часто перед службою біля церкви відбувалися не тільки дискусії, але й бійки. Найбільшу активність проявляли баби. Прямо з базару, з кошиками, приходили вони під церкву; починалася з початку словесна «пря», а потім летіли в повітрі кошики, бараболя й інша ярина, а часто і волосся «борців за віру». Переможені з соромом відходили з поля бою, а переможці з тріумфом вводили свого панотця і урочисто його інтронізували на новій посаді. А дійсно віруючі, що хотіли помолитися, йшли за десяток кілометрів до церкви, де правив справжній священник».
Ничего не напоминает? А ведь описываются события 1921 г., когда была создана УАПЦ
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.