Афонський старець Гавриїл: дві головні складові спасіння

Афонський старець Гавриїл Карейський. Фото: СПЖ

Я розповім вам один цікавий випадок.

Один подвижник 40 років сидів у печері і повторював одну молитву: «Ти, Господи, яко Бог, аз же – грішна людина. Помилуй мене!» Він творив одну тільки цю молитву. І Бог його врятував.

Інші подвижники придумували в молитві різні подвиги, кожен знаходив те, що йому ближче. Кожній людині треба знайти свій шлях до молитви, до Бога. Преподобний Серафим Саровський тому і сказав: «Якщо тобі молитва більше приносить благодаті – твори молитву. Якщо ж читання або інші які чесноти, то в них подвизайся».

Я хочу сказати, що корифей в основі укладу чернечого життя – це Ісаак Сирін. Він є основою. Всі отці його шанували і на ньому грунтувалися. У преподобного Паїсія Святогорця Ісаак Сирін був улюбленою книгою. У старця Тихона (Голенкова) й у інших. І ніхто з отців не був настільки в дусі, щоб зважитися написати такі речі, які написав преподобний Ісаак Сирін.

Якщо ми говоримо, що це богодухновенна книга, то вона завжди, для всіх часів актуальна. Святий патріарх Фотій говорив, що все, що написано святими отцями, має ту ж богонатхненність, що Святе Письмо. І тому ми повинні дотримуватися всіх настанов святих отців, не дивлячись на тимчасові відмінності. Тому я наводжу цитати з Нового Завіту і з творінь святих отців з однаковою впевненістю в істинності цих слів.

Але, звернімося до святого Ісаака. Ось що він говорить про спасіння. «Якщо хочеш спастися, то тримай дві речі: віру і смиренність». Ще раз підкреслю – віру і смирення! І це головний напрямок, в якому нам потрібно рухатися.

За матеріалами Інформаційного порталу Святої Гори Афон

Читайте також

Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші

​Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.

Жінка, яка перемогла гріх

Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.

Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму

Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».

Покаяння царя і червоний плащ Урії

Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.

Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії

Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.

Весна духовна: чому ми вітаємо один одного з початком Великого посту

Зі сторони це схоже на колективне помутніння розсудку. Але за цим привітанням – одна з найглибших таємниць християнського життя.