Що Православна Церква думає про Хелловін
Керуючий справами Української Православної Церкви Митрополит Антоній (Паканич). Фото: church.ua
Людина пізнається у справах, а свято – за духом. Якщо свято приносить радість і мир, а традиції, пов'язані з ним, – добро і тепло в серця людей, то це вірна ознака правильності та потрібності. В іншому випадку – це не що інше, як тільки яскравий перформанс, і святом подібний маскарад ніяк не назвеш, це лжесвято.
Саме така ситуація виникла з Хелловіном, що прийшов в наше життя: сумнівною історією з недобрими персонажами, що не несе ні сенсу, ні радості, що популяризує злих духів. Основними темами Хелловіну є нечиста сила, смерть, окультизм і монстри. Язичництво в чистому вигляді.
Але люди безуспішно намагаються знайти «вищий» сенс у Хелловіні і навіть приписують йому навколохристиянські мотиви. Насправді ж багато попалися на вудку ділків, що ввели моду на хелловінську атрибутику й заробляють на цьому гроші.
Головна мета будь-якого християнського свята – звістка про Христа. Якщо благої вісті немає, то до християнських традицій воно не має ніякого відношення.
А з подібними лжесвятами треба бути гранично обережними. Загравання зі злими духами ні до чого доброго не приведе. Це вкрай небезпечно для духовного життя. Втім, як і участь у будь-яких язичницьких гуляннях: на Івана Купала та інше.
Духовне падіння може бути спочатку й непомітним, подумаєш, трохи відволікся. Але невелике відволікання від основної дороги може призвести до фатальних наслідків: втрати головного орієнтира і сходження з вірного шляху. За цим підуть блукання в темряві. І вони можуть стати нескінченними, на все життя. Темні сили не відпускають просто так людину, тримають її за всі гачки.
Тому так важливо триматися істини навіть в, здавалось би, дрібницях і не сходити з вірної дороги з жодного приводу.
Читайте також
Диявола присоромлює не помста, а подяка
Собор, з якого щойно вигнали архієпископа Іоанна, згорів у пожежі. Святитель із заслання заборонив пастві шукати в цьому винних.
Непокірна дочка жерця
На верхній терасі Антіохії Писидійської, де стояв храм Августа, сміливій дівчині Марині запропонували угоду, яка судді здавалася цілковитою дрібницею.
Повітряна тривога ніколи не перерве богослужіння
Коли виття сирени й обстріл обривають вечірнє правило, здається, що духовне життя руйнується. Але Церква вже проходила через це – у катакомбах і таборових бараках.
Бунт споживачів проти Господа
Євангельський сюжет про насичення п'яти тисяч чоловік оголює вічний поділ суспільства на споживачів, утриманців і рідкісних шукачів Бога.
Чому шахраї буває спритніші за праведників?
Управитель підробив розписки, роздав чуже добро – і почув від Бога похвалу. Ця дивна притча пояснює, що нам робити з грошима.
У релігії нового часу немає місця для святості
Тисячу років тому монах Антоній приніс на київські пагорби духовну традицію з Європи. Сьогодні засновану ним святиню намагаються замкнути на замок.