Що Православна Церква думає про Хелловін
Керуючий справами Української Православної Церкви Митрополит Антоній (Паканич). Фото: church.ua
Людина пізнається у справах, а свято – за духом. Якщо свято приносить радість і мир, а традиції, пов'язані з ним, – добро і тепло в серця людей, то це вірна ознака правильності та потрібності. В іншому випадку – це не що інше, як тільки яскравий перформанс, і святом подібний маскарад ніяк не назвеш, це лжесвято.
Саме така ситуація виникла з Хелловіном, що прийшов в наше життя: сумнівною історією з недобрими персонажами, що не несе ні сенсу, ні радості, що популяризує злих духів. Основними темами Хелловіну є нечиста сила, смерть, окультизм і монстри. Язичництво в чистому вигляді.
Але люди безуспішно намагаються знайти «вищий» сенс у Хелловіні і навіть приписують йому навколохристиянські мотиви. Насправді ж багато попалися на вудку ділків, що ввели моду на хелловінську атрибутику й заробляють на цьому гроші.
Головна мета будь-якого християнського свята – звістка про Христа. Якщо благої вісті немає, то до християнських традицій воно не має ніякого відношення.
А з подібними лжесвятами треба бути гранично обережними. Загравання зі злими духами ні до чого доброго не приведе. Це вкрай небезпечно для духовного життя. Втім, як і участь у будь-яких язичницьких гуляннях: на Івана Купала та інше.
Духовне падіння може бути спочатку й непомітним, подумаєш, трохи відволікся. Але невелике відволікання від основної дороги може призвести до фатальних наслідків: втрати головного орієнтира і сходження з вірного шляху. За цим підуть блукання в темряві. І вони можуть стати нескінченними, на все життя. Темні сили не відпускають просто так людину, тримають її за всі гачки.
Тому так важливо триматися істини навіть в, здавалось би, дрібницях і не сходити з вірної дороги з жодного приводу.
Читайте також
Розбитий сосуд: як Юда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії
Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?
День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру
У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.
Записки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схиархімандрита Архипа (Колодія) — дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.
Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки
Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?
Енергія еросу: від блудної пристрасті до висот святості
Як величезна здатність любити трансформується з гріха у святість. Вчення святих отців про те, як правильно спрямувати енергію еросу і уникнути духовної деградації.
Телеграма із заслання: як єпископ Лука поставив умови радянській владі
Восени 1941 року в сибірській глушині людина в потертому одязі продиктувала сім рядків, які важко піддаються звичайній логіці.