Об осиновых крестиках и серебряных пулях

Всемогущий Господь защитит от зла без осины и без пуль. Фото: Facebook

Что-то вспомнилось накануне Холуина...

Зашел как-то я в нашу иконную лавку как раз в тот момент, когда лавочнице нужно было ненадолго отлучиться. Тут входит посетительница малоцерковного вида и решительно спрашивает: «У вас осиновые крестики есть?». Я, поняв, из какой оперы вопрос, совершенно серьезно отвечаю: «Нет, остались только серебряные пули…»

Нужно было видеть всю гамму эмоций, которые буквально бегущей строкой отобразились на её лице изумление, испуг, любопытство и опять испуг. Но в текстовую версию ничего из эмоций не конвертировалось, и она, испуганно пробормотав: «Спасибо, не надо», спешно покинула лавку...

О чем это я? Не читайте всякую псевдодуховную дрянь. Читайте Евангелие и старайтесь жить по нему.

И Всемогущий Господь защитит от зла без осины и без пуль.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади