РПЦ опублікувала текст грамоти про возз'єднання із Західною Архієпископією

Ієрархи Західноєвропейської Архієпископії з Синодальною грамотою. Фото: Telegram

Повний текст Патріаршої та синодальної грамоти про відновлення єдності Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції з Руською Православною Церквою опублікували на офіційному сайті Московського Патріархату.

Документ передбачає, що Архієпископія буде управлятися єпархіальним архієреєм, обрання якого буде здійснюватися загальними зборами Архієпископії.

Усі богослужбові, пастирські особливості та особливості єпархіального і парафіяльного управління Архієпископії будуть у ній зберігатися.

Для Архієпископії обов'язковими будуть рішення Помісного та Архієрейського Соборів РПЦ, рішення Священного Синоду за погодженням із Предстоятелем РПЦ будуть діяти в Архієпископії з урахуванням особливостей її управління.

Святе Миро Архієпископія отримуватиме від Патріарха Московського і всієї Русі.

Нижче СПЖ публікує повний текст Патріаршої і Синодальної грамоти:

Ми, смиренний Кирил, Божою милістю Патріарх Московський і всієї Русі, купно з Преосвященними архіпастирями, членами Священного Синоду Московського Патріархату,

обговоривши 14 вересня 2019 року звернення від того ж дня архієпископа Іоанна (Реннето), в якому він, повідомивши про прагнення більшості кліриків і парафій Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції возз'єднатися з Руською Православною Церквою, попросив прийняти його в юрисдикцію Московського Патріархату разом із охочими піти за ним кліриками та парафіями,

керуючись пастирською турботою про кліриків і мирян Архієпископії, що об'єднує в православній руській традиції руських людей і корінних жителів Західної Європи, чиє прилучення до Православ'я стало можливим у багато в чому завдяки працям руських емігрантів — пастирів і богословів,

постановили прийняти Преосвященного архієпископа Іоанна (Реннето) в юрисдикцію Московського Патріархату з титулом «Дубнинський», а також всіх охочих до того кліриків, які перебувають під його керівництвом, і парафії, які висловлять таке волевиявлення, і доручити архієпископу Дубнинському Іоанну управління згаданими парафіями;

обговоривши потім 7 жовтня 2019 року звернення, прийняте 28 вересня 2019 року зборами духовенства Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції під головуванням архієпископа Дубнинського Іоанна з проханням про приєднання Архієпископії до Руської Православної Церкви та про визначення форми її канонічної організації у складі Московського Патріархату,

визначили, що Архієпископія західноєвропейських парафій руської традиції, будучи спадкоємицею церковного князівства, утвореного в Західній Європі в 1921 році постановою з’єднаної присутності Священного Синоду і Вищої Церковної Ради під головуванням святителя Тихона, Патріарха Московського і всієї Русі, здійснюючи своє спасительне служіння в історично сформованій сукупності її парафій, монастирів та церковних установ, відтепер перебуває невід'ємною частиною Московського Патріархату і діє в його складі на наступних правах:

1. В Архієпископії зберігаються її богослужбові й пастирські особливості, які є частиною її традицій.

2. У Архієпископії зберігаються історично сформовані особливості її єпархіального та парафіяльного управління, в тому числі ті, які були встановлені митрополитом Євлогієм, виходячи з особливостей існування очолюваного ним церковного уділу в Західній Європі та з урахуванням окремих рішень Всеруського Церковного Собору 1917-1918 років.

3. Архієпископія управляється відповідно до норм її Статуту, з урахуванням законодавства країн, на території яких вона діє.

4. Архієпископія має право вносити зміни та доповнення в цей статут в передбаченому в ньому порядку, після узгодження цих змін і доповнень з Патріархом Московським і всієї Русі і з наступним їх затвердженням Священним Синодом.

5. Архієпископія отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі.

6. Архієпископія управляється єпархіальним архієреєм із титулом архієпископа, який забезпечує безпосередній канонічний зв'язок між Московським Патріархатом і громадами, складовими Архієпископії.

7. Єпархіальний архієрей Архієпископії володіє повнотою передбачених канонами ієрархічних прав щодо підвідомчих йому монастирів, парафій і кліриків. Зокрема, єпархіальному архієрею Архієпископії належить виключне право:

а. засновувати нові монастирі та парафії у складі Архієпископії;

б. видавати відпускні грамоти клірикам Архієпископії;

в. приймати священнослужителів до складу Архієпископії (з урахуванням прийнятих у Московському Патріархаті правил переходу кліриків із єпархій його канонічної території в єпархії за її межами);

г. висвячувати священнослужителів для кліру Архієпископії;

д. призначати і поставляти на церковне служіння кліриків і мирян, які перебувають під його архіпастирською юрисдикцією;

е. виконувати рішення церковного суду Архієпископії.

8. Обрання єпархіального і вікарних архієреїв Архієпископії здійснюється в такому порядку:

а. для обрання єпархіального архієрея Архієпископії Рада Архієпископії складає попередній список кандидатів після отримання пропозицій від монастирів і парафій Архієпископії; для обрання вікарних архієреїв список складає єпархіальний архієрей Архієпископії після консультацій з архієрейським комітетом і з радою Архієпископії;

б. попередній список кандидатів подається на розгляд Патріарху Московському і всієї Русі, який має право внести до нього зміни;

в. Рада Архієпископії або надсилає отриманий від Патріарха Московського і всієї Русі список у монастирі та парафії Архієпископії, або повторно представляє інший список на розгляд Патріарха Московського і всієї Русі;

г. після отримання списку монастирі та парафії обирають своїх делегатів відповідно до Статуту Архієпископії; 

д. загальні збори Архієпископії у складі духовенства і делегатів-мирян обирає архієрея згідно з процедурою, передбаченою статутом Архієпископії;

е. обрання архієрея затверджується Священним Синодом.

9. Ім'я єпархіального архієрея Архієпископії поминається за богослужіннями у всіх храмах Архієпископії після імені Патріарха Московського і всієї Русі. Імена вікарних архієреїв Архієпископії поминаються за богослужіннями в храмах, що визначаються розпорядженням єпархіального архієрея Архієпископії, після імені Патріарха Московського і всієї Русі і єпархіального архієрея Архієпископії.

10. Архієреї Архієпископії є членами Помісного та Архієрейського Соборів, а представники кліру і мирян Архієпископії є членами Помісного Собору, будучи обраними у встановленому порядку.

11. Єпархіальний архієрей Архієпископії бере участь у засіданнях Священного Синоду в числі його тимчасових членів у встановленому порядку.

12. Рішення Помісного та Архієрейського Соборів є обов'язковими для Архієпископії, а рішення Священного Синоду за погодженням з Патріархом Московським і всієї Русі діють в Архієпископії з урахуванням особливостей її управління.

13. Апеляційною інстанцією для рішень церковного суду Архієпископії є Вищий Загальноцерковний Суд Московського Патріархату, а судовими інстанціями для архієреїв Архієпископії є Вищий Загальноцерковний Суд і Архієрейський Собор.

14. Архієпископія зберігає фінансову автономію й управляє своїм рухомим і нерухомим майном у рамках чинної юридичної форми існування й відповідно до законодавства країн, на території яких вона діє.

15. Відносини Архієпископії з державною владою визначаються принципами відокремлення Церкви від держави з урахуванням законодавства кожної окремої країни. Як зазначив Архієрейський Собор 2011 року, неприпустимою є участь духовенства у передвиборній агітації та політичній боротьбі. У висловлюваннях з пастирських і суспільних питань духовенство Архієпископії, зберігаючи вірність вченню Православної Церкви і дотримуючись основних догматичних і пастирських документів Руської Православної Церкви, дотримується принципу свободи совісті, який, як зазначив Архієрейський Собор Московського Патріархату 2008 року, «перебуває в гармонії з волею Божою, якщо захищає людину від свавілля по відношенню до її внутрішнього світу, від нав'язування їй силою тих або інших переконань» («Основи вчення Руської Православної Церкви про гідність, свободу і права людини», IV. 3).

Згідно з постановою Священного Синоду від 7 жовтня 2019 року в Статут Руської Православної Церкви і в статутні документи Архієпископії слід включити необхідні положення.

Архієреї, клірики й миряни всіх єпархій Московського Патріархату в Західній Європі, включаючи єпархії Патріаршого Екзарха Західної Європи, єпархії Руської Зарубіжної Церкви і Архієпископію, призиваються до плідної взаємодії.

Канонічне удосконалення присутності Московського Патріархату в Західній Європі, нині представленого кількома церковними структурами, потребує подальшого обговорення за участю всіх зацікавлених сторін.

Воздаючи подяку Многомилостивому і Всещедрому Богу за даровану радість церковного миру й єдності, які є міцною основою для подальшого процвітання Православ'я руської традиції в Західній Європі, закликаємо на Преосвященного архієпископа Дубнинського Іоанна, кліриків і мирян Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції благословення Святої, Єдиносущої, Животворящої і Нероздільної Трійці: Безначального Отця із Єдинородним Його Сином і Всеблагим Духом Утішителем. Амінь.

+КИРИЛ, ПАТРІАРХ МОСКОВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСІ

Нагадаємо, 1 листопада 2019 року Предстоятель РПЦ підписав грамоту про возз'єднання з Західною Архієпископією.

3 листопада 2019 року «з увагою до стояння в канонічній істині і до пастирських праць, що призвели до відновлення церковної єдності з матір'ю – Руською Православною Церквою Західноєвропейського церковного уділу» Патріарх Кирил звів голову Архієпископії архієпископа Іоанна (Реннето) в сан митрополита.

Читайте також