У цій заповіді Божій – ключ до щастя
Фото: Socratify.net
Перша заповідь Божа, без якої неможливо сходження до інших, говорить: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією силою твоєю» – ось перша і найбільша заповідь.
Любов до Бога – природна потреба нашої душі, вона закладена в кожному з народження, прагнення до Бога дано нам разом з життям. Любов до Бога проявляється постійно і повсюдно: в пошуку прекрасного, в захопленні Божим світом, природою, її гармонією і красою, в повазі і шануванні старших, батьків, педагогів, тих, хто нас виховав і виростив. Любов до Бога закладена в творчості, в спробі знайти досконалу лінію, звук, слово. Вона є основою справжньої дружби, щирої любові, будь-якого доброго діла.
Прекрасним і гідним любові може бути тільки добро, а благ один Бог.
До доброго і благого все прагнуть, а значить, свідомо чи несвідомо всі прагнуть до Бога.
У разі зникнення такого прагнення людину покидає життя, радість, любов, натхнення, навіть якщо вона ще автоматично існує. Зубожіння любові – найстрашніше зло для душі.
Бог створив людину за образом і подобою, відкривши їй шлях до богопізнання. І за всі Свої милості і благодіяння, незліченні дари Творець нічого не вимагає натомість, задовольняючись лише нашою любов'ю.
Але як проявити свою любов до Бога? Прагнути виконувати волю Божу. Вона відкрита нам в заповідях, Святому Письмі. Господь Сам сказав нам: «Якщо ви Мене любите, дотримуйтесь Моїх заповідей» (Ін.14: 15).
Намагатися не забувати про Божі милості, незаслужені дари, невпинно славити і дякувати Подавця всіх благ. Пом'якшувати серце своє милостинею і великодушністю: прощати кривдників, допомагати нужденним, співчувати бідним. Як ніщо не може перервати Божої любові до нас, так ніщо не повинно затьмарити Бога в нашому серці. Все, що змушує нас забути про Бога, веде до загибелі душі.
Читайте також
Покаяння царя і червоний плащ Урії
Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.
Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії
Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.
Весна духовна: чому ми вітаємо один одного з початком Великого посту
Зі сторони це схоже на колективне помутніння розсудку. Але за цим привітанням – одна з найглибших таємниць християнського життя.
Анатомія прощення: як примиритися з Богом і перестати судити себе
У Прощену неділю ми часто просимо пробачення машинально. Але як пробачити тих, хто завдав справжнього болю, і як примиритися з Творцем?
Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал
Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.
Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання
В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.