У цій заповіді Божій – ключ до щастя
Фото: Socratify.net
Перша заповідь Божа, без якої неможливо сходження до інших, говорить: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією силою твоєю» – ось перша і найбільша заповідь.
Любов до Бога – природна потреба нашої душі, вона закладена в кожному з народження, прагнення до Бога дано нам разом з життям. Любов до Бога проявляється постійно і повсюдно: в пошуку прекрасного, в захопленні Божим світом, природою, її гармонією і красою, в повазі і шануванні старших, батьків, педагогів, тих, хто нас виховав і виростив. Любов до Бога закладена в творчості, в спробі знайти досконалу лінію, звук, слово. Вона є основою справжньої дружби, щирої любові, будь-якого доброго діла.
Прекрасним і гідним любові може бути тільки добро, а благ один Бог.
До доброго і благого все прагнуть, а значить, свідомо чи несвідомо всі прагнуть до Бога.
У разі зникнення такого прагнення людину покидає життя, радість, любов, натхнення, навіть якщо вона ще автоматично існує. Зубожіння любові – найстрашніше зло для душі.
Бог створив людину за образом і подобою, відкривши їй шлях до богопізнання. І за всі Свої милості і благодіяння, незліченні дари Творець нічого не вимагає натомість, задовольняючись лише нашою любов'ю.
Але як проявити свою любов до Бога? Прагнути виконувати волю Божу. Вона відкрита нам в заповідях, Святому Письмі. Господь Сам сказав нам: «Якщо ви Мене любите, дотримуйтесь Моїх заповідей» (Ін.14: 15).
Намагатися не забувати про Божі милості, незаслужені дари, невпинно славити і дякувати Подавця всіх благ. Пом'якшувати серце своє милостинею і великодушністю: прощати кривдників, допомагати нужденним, співчувати бідним. Як ніщо не може перервати Божої любові до нас, так ніщо не повинно затьмарити Бога в нашому серці. Все, що змушує нас забути про Бога, веде до загибелі душі.
Читайте також
Як зневага ворогів стала гімном перемоги
У святковій радості забувається, що за історією Різдва Пресвятої Богородиці стоять суспільний бойкот і відчай.
Притча про таланти: перемога відваги над страхом
Притча про таланти відкриває глибинний вибір кожної людини. Ми або наважуємося примножувати довірені дари, або ховаємо власне життя в пастці тривоги.
Загадковий «наречений крові» в книзі Вихід
Нічна зупинка обертається смертельною загрозою для лідера Ізраїлю. Порятунок приходить від жіночої руки та кременевого ножа.
Втома Богослова від столичних інтриг
Коли нам здається, що святі ніколи не втомлювалися від церковних чвар, згадаймо історію єпископа Григорія у столиці як літопис глибокого вигорання.
Здорова амбіція чи духовне падіння?
У Церкві іноді вважають, що соромно бажати досягти успіху у своїй справі. Чи справді християнство вимагає від людини сірості, бідності та відмови від професійного зростання?
Страж над сирійською пустелею
У V столітті віра стала для багатьох зручною звичкою. Сирійський пастух кинув виклик цій теплохладності, піднявшись над землею заради служіння Творцю.