Христос ніколи не увійде в храм з ломом
Верные УПЦ в с. Буща. Фото: Facebook
Пам’ятаю як на початку 2019 року, в нашому Здолбунівському районі, громади «переходили» до ПЦУ. Переходи були різні: де ломом ламали двері храму, де зрізали замки, а де просто з лютою ненавістю, виштовхували людей з храму на вулицю та навішували свої замки. Також пам’ятаю як рясніли заголовки ЗМІ про добровільні переходи та ліквідації громад УПЦ. Районні чиновники рапортували про свої досягнення в соцмережах отримуючи в нагороду дописи з похвалою, а навченні ними активісти ПЦУ вже в іншому селі збирали підписи та проводили збори. Часто навіть не розуміючи, що і для чого.
Село Буща не стало винятком. Все було по сценарію. Навіть «священик» ПЦУ був на поготові, стояв збоку та спостерігав за «мирним переходом».
Вірні УПЦ села Буща, весь цей час після захоплення, молилися в частині церковного будинку. А сьогодні, в день свого престольного свята, увійшли до нового храму.
Увійшли в храм разом з Христом, з любов’ю та духовною радістю. Люди раділи можливості Михайлів день святкувати в своєму храмі. Дякували Богу за таку милість.
Христос ніколи не увійде в храм з ломом. В якому храмі села Буща сьогодні був Христос, здогадайтеся.
З Праздником, жителі села Буща.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.