Святитель Нектарій Егінський: «Любіть, щоб і вас любили»

Святитель Нектарій Егінський. Фото: СПЖ

Досягайте любові. Просіть щодня любові у Бога. Разом з любов'ю приходить і вся безліч благ і чеснот. Любіть, щоб і вас любили.

Дайте Богу все ваше серце, щоб вам перебувати в любові. «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог в ньому» (1 Ін. 4:16).

Ви зобов'язані зберігати велику обережність у ваших відносинах з іншими і поважати один одного як священні лики. Ніколи не дивіться на тіло або красу його, але спостерігайте за душею.

Будьте уважні до почуття любові, тому що, якщо серце не жевріє від чистої молитви, любов ризикує бути плотською і неприродною, ризикує затьмарити розум і спалити серце.

Необхідно щодня досліджувати: може, любов наша [до іншого] не походить від нашого зв'язку з Христом, не виникає від всецільної нашої любові до Господа. Той, хто уважний і зберігає в чистоті любов, убережеться від пасток лукавого, який намагається поступово перетворити християнську любов у любов взагалі і любов чуттєву.

З книги «Шлях до щастя»

Читайте також

Як правильно проводити Радоницю і зберігати пасхальні традиції?

​На питання СПЖ відповідає відомий київський духівник, почесний настоятель і будівничий київського Ольгинського храмового комплексу протоієрей Всеволод Рибчинський.

Чесний сумнів: чому нас навчає апостол Фома

​Чому сумнів – це не гріх, а шлях до Бога? Роздум про віру як Дар, феномен апостола Фоми і про те, чим небезпечний вакуум в людській душі.

Окам'яніння серця: як не звикнути до чужого болю

Ранок починається зі стрічки новин, де за цифрами зникає людина. Як захисна броня серця непомітно стає загрозою для нашої віри та людяності.

Дорога до Емауса: чому Бог іде поруч, коли ми здаємося

Учні біжать з Єрусалима, розчавлені горем. Але Христос не зупиняє їх, а просто йде поруч – до самої вечері, де хліб змінить усе.

Святитель Лука Кримський: як не втратити віру в Церкву через людей

Важко бачити в храмі легкодухість. Шукаємо опору в листах святителя Луки – хірурга, який вижив у засланнях, але задихався в «духовній пустелі» серед своїх.

Зламані двері: чому після Пасхи ми досі помираємо

Світ не помітив Воскресіння. Ринки працювали, а в стіні смерті в цей час з'явилися двері.