Святитель Філарет Московський: Послух любові й послух страху
Святитель Філарет (Дроздов). Портрет роботи Володимира Гау, 1854 рік. Фото: wikipedia.org
* * *
Є послух любові, послух страху, послух віри. На початку людина жила, як солодкою їжею, слухняністю любові до Бога Всеблагого й Вседосконалого.
Але після того, як це блаженне життя отруїла вона куштуванням від забороненого дерева, для неї необхідно, як гіркі ліки, послух страху перед Богом, праведним Суддею, й послух віри в Бога й Христа, Помилувателя. Зцілювача й Спасителя, щоб, нарешті, в міру зцілення знову харчуватися солодкою і безсмертною їжею – слухняністю любові.
Так від послуху залежить духовне життя людини й християнина, чому слово апостольське і називає християн чадами послуху: Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання (1Пет. 1, 14). Страх рабський при служінні Богу є внутрішнє розташування душі, яка боїться Бога, що карає за гріх, і тому відвертається від гріха й тікає від усього, Богу неугодного.
Страх синівський є внутрішнє розташування душі, благоговійно люблячої Бога, як Всеблагого Отця, й по любові боїться образити Його. Вищий ступінь синівського страху є страх чистий, абсолютно пронизаний любов'ю й звільнений від рабської боязні.
Навпаки, нижчий ступінь рабського страху є страх раба лукавого й ледачого – такий внутрішній стан людини, в якому він боїться не стільки Бога, скільки гоніння за гріх, і тому, хоч почасти й служить Богу зовні, але внутрішньо не ненавидить гріх, не подвизається проти нього для чесноти і готовий віддатися йому, як скоро може уявити його не таким тяжким, щоб за нього загрожувала вічна мука.
З книги «Думки і вислови»
Читайте також
Громила, який став адептом любові до ворогів
Преподобний Силуан Афонський гнув залізо, пив горілку і одним ударом кулака мало не вбив людину. Зрештою він став святим.
Полуденний біс – давня назва апатії та туги
Смуток без причини – не новина для християн. Аскети півтори тисячі років тому дали цьому ворогу ім'я і описали всі його хитрощі.
Зцілення від душевної нудоти
Ми іноді плутаємо пошук євангельської правди з бажанням розквитатися з кривдником. У Нагірній проповіді Христос пропонує людині ковток живої води, що повертає життя.
Пастка лжепатріотизму і духовна мужність в епоху гонінь
Справжня любов до Батьківщини починається з перемоги над власними пристрастями. Погляд православного клірика на вірність Богу, хитрощі політиків і спокуси кар'єри.
Святий з нестерпним характером
Блаженний Ієронім Стридонський сварився з друзями, ображав опонентів і зривався на всіх – і цей нестерпний книжник дав Заходу Біблію, яку читали тисячу років.
Якщо молитва вкрилася кригою – це не наша провина
Коли канони давно читаються самими лише вустами, а серце мовчить, немов камінь, – це ще не відпадіння від Бога. У цього холоду є давня назва, і через нього проходили навіть найпалкіші молитовники.