Если бы Церковь оставили в покое, то ее развитие было бы еще успешней
Крестный ход УПЦ, Фото: СПЖ
С их точки зрения, это якобы доказывает то, что никаких преследований в отношении УПЦ не было и нет.
Это, конечно же, софистика. К примеру, страшные гонения на Церковь во времена Древнего Рима, не помешали бурному распространению и утверждению христианства.
Отрицать систематическую дискриминацию УПЦ во время президентства Порошенко могут только слепые или бессовестные люди. Есть полно видеофактов, свидетельств очевидцев, ряд решений судов, сотни открытых уголовных дел, доклады управления Верховного комиссара ООН и т.д.
Систематические нарушения прав верующих УПЦ - это факт. И слава Богу, что несмотря на все усилия властей по уничтожению Церкви, она продолжает развиваться. Это не означает, что проблем нет. Если бы Церковь оставили в покое, то ее развитие было бы еще успешней.
К сожалению, угроза еще не миновала, судя по странной активности Министра культуры Владимира Бородянского и желанию Андрея Юраша занять пост главы Госслужбы по вопросам свободы совести.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.