Святкування Різдва за старим стилем – це не радянська традиція
В соцсетях запущена кампания по переносу празднования Рождества. Фото: Facebook
Знову зашкалює нездорова полеміка, коли маємо святкувати Різдво – 25 грудня (н.ст.) чи 7 січня (25 грудня ст.ст.). Здавалося б, яка проблема? Хто святкує 25 грудня за новим стилем, нехай собі святкує так, хто святкує 7 січня (тобто 25 грудня за старим стилем), нехай святкує так. Але чомусь обов’язково ж треба на цьому грунті влаштувати в суспільстві чергові суперечки і роздори, нав’язуючи один одному власну «найправільнішу» думку. Причому дуже часто це питання роздмухують саме ті, хто насправді не ходить до церкви ані 25 грудня, ані 7 січня, не живе літургійним життям, не причащається і т.п. Здавалося б, яке діло цим людям, коли вірянам щось святкувати? Якийсь більшовизм, перевдягнений в нові шати ((
Сьогодні багато хто пише, що Різдво за старим стилем (7 січня н.ст.) – це «радянське», «російське», а от Різдво 25 грудня н.ст. – це «європейське»… Так от, щодо «радянського», саме більшовики в 1920-ті рр. намагались силоміць примусити Православну Церкву перейти на новий стиль і святкувати Різдво 25 грудня, замість «старорежимного» 7 січня.
Для прикладу публікую офіційний радянський календар за 1929 р., де неробочим днем вказане 25 грудня, а 7 січня – як робочий день. Саме так було, більшовики забороняли 7 січня святкувати і ходити до церкви, оголосивши цей день робочим, натомість вихідним було оголошене 25 грудня. Але люди на знак спротиву комуністам все одно святкували за старим стилем (тобто 7 січня за новим стилем). Це була одна з форм мирного спротиву совєтизації… Так робили і мої діди і бабці…
В 1923 р. на вимогу радянської влади московський патріарх Тихон видав розпорядження про перехід на новий стиль і святкування Різдва 25 грудня н.ст., але це розпорядження викликало шалений опір на парафіях, зокрема в Україні, через що патр. Тихон того ж року скасував свою календарну реформу. Совєти наполягали в категоричній формі, щоб він знов повернувся на новий стиль, відповіддю на що став лист патр. Тихона від 17 вересня 1924 р., з якого ми дізнаємось подробиці цієї акції комуністичного режиму. Нижче навожу цитати з цього листа, щоб кожен міг сам пересвідчитись, як все було насправді.
А ось видатний український вчений і патріот, віце-президент Української академії наук Сергій Єфремов, який загинув за свої переконання в сталінських концтаборах, про радянські календарні експерименти з Різдвом так писав в 1925 р.: «Різдво за старим стилем, "справжнє" Різдво, як тепер кажуть. Антирелігійна пропаганда зробила тільки те, що ніхто не святкує за новим стилем, а тільки по старому, хоча офіційно це є будні. Пускаються навіть на хитрощі. На деяких підприємствах заявили робочі, що на Різдво (за новим стилем) хочуть працювати, щоб потім вибрати для святкування інші два дні – і вибрали Різдво за старим стилем».
А так С. Єфремов писав про Різдво в 1924 р.: «Сьогодні Різдвяні свята за старим календарем. Визначено працювати, але й праці немає, і не святкують. Службовці пішли на службу, щоб, покрутившись трохи, втекти, а робочі, здається, і зовсім до роботи не стали. Ще одна з тих тихих поразок влади, в яких вона не зізнається, але на які вперто лізе...».
На жаль, у нас вже стало звичкою не знати і зневажати власну історію, спадщину, традиції (( Одним з таких спотворень є штучно запущена через сучасні ЗМІ фейкова пропагандистська теза, що традиційне святкування Різдва за старим стилем (тобто 7 січня н.ст.) – це начебто «радянська» чи «російська» традиція.
Різдво є Христове, незалежно від дат. А називають його «радянським», «російським», «єврейським» чи ще якимсь тавром зазвичай люди, які Його не шанують ні за яким календарем (((
Всіх, хто святкує Різдво за новим стилем, вітаю зі святом. А хто святкує за традиційним для українського народу церковним календарем – зі святом св. Спиридона Тримифунтського. Жодних проблем тут не повинно бути, кожен має право дотримуватись власних традицій.
Проблеми виникають, коли більшовики різних мастей починають нав’язувати іншим свої ідеї і думки, ламати і скасовувати усталені традиції на догоду власним амбіціям і стереотипам. До слова, так само щодо Різдва за старим стилем вчиняло й окупаційне нацистське командування в 1941 р. Навожу тут для прикладу і їхні директиви. Такі самі більшовики, тільки зовнішня форма інша…
Читайте також
Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!
Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?
Митрополит Онуфрий – человек безупречной жизни
Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!
Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!
Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!
Вечная жизнь – не гипермаркет с вкусняшками и безлимитными развлечениями
Вечная жизнь – это возможность общения с Богом, когда человек будет упиваться любовью Творца. Душа этого должна хотеть, должна быть к этому готова.
Если Евангелие истинно, то оно бесконечно важнее чего бы то ни было еще
Ставить Евангелие на службу каким-то еще задачам — даже если они представляются вам безусловно благими и очень важными — значит подразумевать, что оно не истинно.
Що відчувають вірні УПЦ на фронті, коли чують, що Церква це «руський мір»?
Прямо зараз на Радіо НВ ведучий і експерд знову намагаються переконати слухачів, що УПЦ - осередок «руського міру» в Україні