Як не ображатися?

Фото: psychologies.today

Ірина Жданова

Відповідає ієрей Олексій Малюков:

– Ображатися чи не ображатися лежить в області волі людини. Іоанн Златоуст говорить: «Образа відбудеться, або не відбудуться, не по бажанню тих, хто завдає її, але по розташуванню тих, які терплять образу». Найпростіша порада – все зовнішнє приймати як належне, тоді буде легше.

Але якщо заглибитися в питання, звичайно кожна людина вразлива і у всіх є свої слабкості. У молитві «Отче Наш» ми просимо у Бога, щоб Він нас не ввів у спокусу, тобто не дав мені таку ситуацію, де б я виявив свою слабкість і впав або якось згрішив. Значить, все дане нам, по силі і перенести.

Але диявол, використовуючи найближчих людей, дуже легко може нас ранити. Саме ближні знають всі мої слабкості, всі сторони моєї особистості. Саме від ближнього найобразливіше отримати ніж у спину. Це може бути найскладніше з усього, що є.

У тій же молитві «Отче Наш» Господь закликає прощати, як обов'язкову умову Його прощення. Але більш високий рівень – це не ображатися взагалі.

Той, хто нас ображає, має претензію до нас, він нас не любить або навіть ненавидить. За таких Господь велів молитися, а не ображатися або, того гірше – робитити їм щось підступне. Молитва робить нас учасником цього процесу, причому з хорошого боку.

Ще образа може бути як незаслужене ставлення до нас, просто несправедливість. Але боюся, тут складно визначити – образа заслужена, або це Божий промисел заради нашого смирення. Питання тут залишається відкритим. Але з досвіду можу сказати, що найчастіше наші образи не обгрунтовані і ми себе просто накручуємо.

Намагайтеся помічати за собою, як часто ображаєтеся і на що. Адже найчастіше нас не ображає похвала. Можливо, там корениться відповідь на проблему уразливості. Може, я людина просто горда або марнославна. Або ж образа стала звичкою просто тому, що так зручніше. Іноді дуже зручно і навіть вигідно ходити скривдженим, чи не так?

Щоб позбутися від уразливості, потрібно подивитися на Христа, на Його виразки, і тоді нашу вразливість, гордість і вигоду як рукою зніме. Адже нас ніхто не вбиває. Просто хтось вколов, вкусив, зачепив за живе, ось і все. Хтось із Святих Отців сказав: «Хто любить докір, той робить Бога другом». Тому прощайте, любіть, адже любов не бачить недосконалість іншого, а сприймає його таким який він є – і навіть зраднику миє ноги.

Руське прислів'я говорить: «Краще ображеним бути, ніж кривдником». З образою ви рано чи пізно впораєтеся, якщо вже вийшли на стежку війни з нею. Головне – дивіться, щоб не стати вам кривдником. І допоможи вам Господь у вашій боротьбі з гріхом!

Читайте також