Забыто состояние неуверенности в себе, но уверенности в Боге!

В православном храме. Фото: Благовест

Почему люди охладевают, выгорают, даже расхлябанней становятся с годами по отношению к храму, к священнику?

Потому что забыто состояние неуверенности в себе, но уверенности в Боге!
С годами «воцерковления» становится известно, где свет включать, у кого ключи от кассы и где веник стоит, какое настроение у настоятеля и «на какой козе подъехать» к нему и храм становится территорией домашнего быта - вот и постигают потом беды, еще больше, чем были до первого шага через порог церковный.

Каждому из нас, архиереям, священникам и мирянам, важно вспоминать те годы и часы в те дни, когда только открывали завесу, за которой жила Тайна! Тайна так и осталась Тайной, только люди к ней не лицом стоят...

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади