Православні Християни зустріли рік Христа Бога

Святкові богослужіння в Свято-Успенській Почаївській Лаврі 1 січня 2020 року,

Зі святом усіх Вас Преподобного Амфілохія Почаївського та початком Нового року.

Щоб у цей рік ми стали ще ближче до Бога і були вдячними Йому за все.

Православні Християни зустріли рік Христа Бога, для нас він має календарні межі, а у Бога тисячу років як день вчерашній, адже все у Його владі.

Фото: святкові богослужіння в Свято-Успенській Почаївській Лаврі 1 січня 2020 року, з нагоди дня пам'яті преподобного Амфілохія Почаївського, цьогоріч виповнюється 50-та річниця з дня блаженної кончини Святого старця.

Також, дорогі друзі, щиро Вам дякую за привітання, бажаю всім вам любити один одного, бути добрими, щасливими, прославляти Творця. Пам'ятати, що немає ніякого року свині, миші, а є рік Слави Божої і достоїнства людини. Так саме ми маємо велике ім'я людина, а тому бережімо його і цінуймо, адже прикро бачити, що багато хто в наш час все ж таки цей дар втрачає і, як говориться в псалмах, уподібнюється тваринам нерозумним, а це означає втрату людяності, що тягне за собою жорстокість злобу і багато чого поганого.

Будьмо людяними, будьмо Християнами справжніми, будьмо достойними дітьми нашого Отця Небесного і радіймо, що Господь з нами, з нами молитовне заступництво Богородиці, святого мученика Воніфатія, преподобного Амфілохія Почаївського, Преподобного Іллі Муромця Печерського пам'ять яких сьогодні звершується та Всіх Святих.

Нехай Благодоть та Мир Божий будуть над нашою Батьківщиною і кожною родиною.

Читайте також

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.