Президенту нужно пересмотреть состав членов своей команды
Президент Владимир Зеленский. Фото: youtube
Христос посреди нас, дорогие мои читатели!
Посмотрев новогоднее поздравление нашего Президента к гражданам Украины, мне бы хотелось выразить ему свою признательность и ответить на поставленный Владимиром Александровичем вопрос к каждому из нас: «Кто я?»
Я украинец не только по паспорту, но и по сердцу. Все, что я делаю, я делаю во Славу Божию и для процветания своей Родины. Как и каждый ответственный гражданин, я стараюсь честно работать на том участке земной жизни, который мне доверил Бог. Как архиерей Украинской Православной Церкви, я слежу за тем, чтобы во вверенной мне епархии соблюдались церковные каноны, и чтобы моя паства была в безопасности от волков в овечьей шкуре.
Я украинец, но я также знаю, что одного этого наименования недостаточно, чтобы достойно олицетворять собой Украину. 29 декабря 2019 года в аэропорту Тель-Авива, при регистрации на самолет, мне повстречался греко-католический капеллан, который кричал в пьяном виде, что он украинец и оскорблял меня нецензурной бранью. Мало быть украинцем, нужно еще научиться быть человеком. Вся эта агрессия и ненависть - прямые плоды той пропаганды, которая сеялась командой предыдущего Президента.
Апостол Павел пишет, что у Бога нет «ни Еллина, ни Иудея» (Кол. 3:11). Мы все, прежде всего, люди. Эти слова апостола созвучны Президентскому поздравлению, в котором он постарался объединить граждан нашей Родины и напомнить нам о том, что все мы живем в одном доме, который называется Украина. При всей разности между нами, мы являемся гражданами одной страны и должны учиться жить в мире друг с другом.
Об этом неоднократно говорит наш Предстоятель - Блаженнейший митрополит Онуфрий. Наша Украинская Православная церковь готова делать все возможное для того, чтобы призыв В.А. Зеленского к единству был услышан. Но нам кажется, что для эффективного воплощения лозунга о необходимости национального единства Президенту нужно пересмотреть состав членов своей команды и избавиться от тех лиц, которые делают все возможное, чтобы этого единства не произошло.
Я также хочу поздравить всех с наступившим Новым годом и выразить надежду на то, что этот год принесет нам те долгожданные мир и единство, которых давно ждут граждане нашей Родины.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади