Нещодавно знайшли ймовірну дитячу кімнату Спасителя
Первые шаги Иисуса Христа. Рукописная икона. Фрагмент
І чимось незвичайним було і для мене і для всієї паломницької групи, коли екскурсовод сказав, що буквально нещодавно при розкопках було знайдено ймовірну дитячу кімнату Спасителя. Будь-яке житло, як розповідав він, в Іудеї тоді розташовувалося частково на вулиці, а частково у схилі, в печерах. Тобто людина спала завжди тільки в печері, там зберігалася одна і та ж комфортна температура о будь-якій порі року. А займалися ремеслами, готували їсти, зустрічали гостей в прибудовах до схилів. Була, як думають, віднайдена саме така дитяча кімната, до якої веде досить довгий коридор, і вона є найзатишнішою, прохолодною влітку і теплою взимку, у якій колись проводив своє дитинство Іісус, під лагідним опікунством Йосипа і Марії.
Нехай Господь Бог і нас з вами обдарує певною трепетністю, лагідністю, уважністю, щоб ми були готові бути добрими опікунами над власною душею, щоб вона була готова прийняти Христа рожденного.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.