Нещодавно знайшли ймовірну дитячу кімнату Спасителя

Первые шаги Иисуса Христа. Рукописная икона. Фрагмент
І чимось незвичайним було і для мене і для всієї паломницької групи, коли екскурсовод сказав, що буквально нещодавно при розкопках було знайдено ймовірну дитячу кімнату Спасителя. Будь-яке житло, як розповідав він, в Іудеї тоді розташовувалося частково на вулиці, а частково у схилі, в печерах. Тобто людина спала завжди тільки в печері, там зберігалася одна і та ж комфортна температура о будь-якій порі року. А займалися ремеслами, готували їсти, зустрічали гостей в прибудовах до схилів. Була, як думають, віднайдена саме така дитяча кімната, до якої веде досить довгий коридор, і вона є найзатишнішою, прохолодною влітку і теплою взимку, у якій колись проводив своє дитинство Іісус, під лагідним опікунством Йосипа і Марії.
Нехай Господь Бог і нас з вами обдарує певною трепетністю, лагідністю, уважністю, щоб ми були готові бути добрими опікунами над власною душею, щоб вона була готова прийняти Христа рожденного.
Читайте також
Як зовнішність ввела в оману у храмі
Хочете історію яка навчила мене не судити про людей по зовнішності?
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?