Для чого Бог прийшов у цей світ
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: n-jerusalem.ru
З Різдвом Христовим! C завмиранням серця ми чекаємо це свято. Напевно, воно найбажаніше і добре. Неможливо описати всю важливість, значимість і масштаб події, яка сталася понад дві тисячі років тому, коли народилося немовля Христос.
Разом з Боголюдиною в світ прийшли любов і надія. Христос вмістив в себе все людство, покрив його Своєю любов'ю нечуваної сили і чистоти. Все добре знайшло життя, а зло навіки було переможено.
Наші серця дозрівали до довгоочікуваної зустрічі. Дні Різдвяного посту, немов низка сходинок довгих сходів, підвели нас до царського місця, де очікує нас Цар життя – Господь наш Ісус Христос.
Кожен відчув важкість подоланого шляху, свою неготовність до зустрічі, трепет від очікування. Але головне ж, що нас чекають, люблять, у нас вірять, нам довіряють. Як же важливо відповідати Творцю взаємністю: вірити, любити, чекати, довіряти. Ціле життя нам дано для цього! Все це начебто найпростіші думки. Вони загальновідомі. Але повторювати їх все ж потрібно кожному доти, поки серце не подолає відсталості і не впустить в нього Христа. Саме для цього Бог і прийшов у цей світ.
Читайте також
Громила, який став адептом любові до ворогів
Преподобний Силуан Афонський гнув залізо, пив горілку і одним ударом кулака мало не вбив людину. Зрештою він став святим.
Полуденний біс – давня назва апатії та туги
Смуток без причини – не новина для християн. Аскети півтори тисячі років тому дали цьому ворогу ім'я і описали всі його хитрощі.
Зцілення від душевної нудоти
Ми іноді плутаємо пошук євангельської правди з бажанням розквитатися з кривдником. У Нагірній проповіді Христос пропонує людині ковток живої води, що повертає життя.
Пастка лжепатріотизму і духовна мужність в епоху гонінь
Справжня любов до Батьківщини починається з перемоги над власними пристрастями. Погляд православного клірика на вірність Богу, хитрощі політиків і спокуси кар'єри.
Святий з нестерпним характером
Блаженний Ієронім Стридонський сварився з друзями, ображав опонентів і зривався на всіх – і цей нестерпний книжник дав Заходу Біблію, яку читали тисячу років.
Якщо молитва вкрилася кригою – це не наша провина
Коли канони давно читаються самими лише вустами, а серце мовчить, немов камінь, – це ще не відпадіння від Бога. У цього холоду є давня назва, і через нього проходили навіть найпалкіші молитовники.