Для чого Бог прийшов у цей світ
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: n-jerusalem.ru
З Різдвом Христовим! C завмиранням серця ми чекаємо це свято. Напевно, воно найбажаніше і добре. Неможливо описати всю важливість, значимість і масштаб події, яка сталася понад дві тисячі років тому, коли народилося немовля Христос.
Разом з Боголюдиною в світ прийшли любов і надія. Христос вмістив в себе все людство, покрив його Своєю любов'ю нечуваної сили і чистоти. Все добре знайшло життя, а зло навіки було переможено.
Наші серця дозрівали до довгоочікуваної зустрічі. Дні Різдвяного посту, немов низка сходинок довгих сходів, підвели нас до царського місця, де очікує нас Цар життя – Господь наш Ісус Христос.
Кожен відчув важкість подоланого шляху, свою неготовність до зустрічі, трепет від очікування. Але головне ж, що нас чекають, люблять, у нас вірять, нам довіряють. Як же важливо відповідати Творцю взаємністю: вірити, любити, чекати, довіряти. Ціле життя нам дано для цього! Все це начебто найпростіші думки. Вони загальновідомі. Але повторювати їх все ж потрібно кожному доти, поки серце не подолає відсталості і не впустить в нього Христа. Саме для цього Бог і прийшов у цей світ.
Читайте також
Віра – не шашка для видовищного бою
Суперечки про віру в соцмережах дедалі частіше схожі на бої без правил. Запитуємо святого, який шістнадцять століть тому знав, як говорити з тими, кому потрібен лише бійцівський полігон.
Митрополит, який воював пером
Святителя Кипріана Київського грабували, виганяли й не пускали на кафедру. Він відповідав листами, книгами й канонами, а перед смертю пробачив усіх.
Самотність під одним дахом
Подружжя може роками ділити побут, ростити дітей і справно ходити до храму, залишаючись чужими одне одному.
Хрест – найкраще зцілення людської душі
Емоційне виснаження і тривога стали нормою життя. Давня християнська традиція пропонує несподіваний вихід – прийняття власного хреста.
Пророк Єлисей і загадка вефільських ведмедиць
Історія про пророка Єлисея і двох ведмедиць здається найсуворішою в Біблії. Але насправді в ній є глибокий богословський сенс.
Чому Бог мовчить у дні випробувань?
Місяцями просячи про здоров'я та спасіння близької людини, ми чуємо від Творця лише болісне мовчання. Як витримати це довге очікування відповіді?