Для чого Бог прийшов у цей світ
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: n-jerusalem.ru
З Різдвом Христовим! C завмиранням серця ми чекаємо це свято. Напевно, воно найбажаніше і добре. Неможливо описати всю важливість, значимість і масштаб події, яка сталася понад дві тисячі років тому, коли народилося немовля Христос.
Разом з Боголюдиною в світ прийшли любов і надія. Христос вмістив в себе все людство, покрив його Своєю любов'ю нечуваної сили і чистоти. Все добре знайшло життя, а зло навіки було переможено.
Наші серця дозрівали до довгоочікуваної зустрічі. Дні Різдвяного посту, немов низка сходинок довгих сходів, підвели нас до царського місця, де очікує нас Цар життя – Господь наш Ісус Христос.
Кожен відчув важкість подоланого шляху, свою неготовність до зустрічі, трепет від очікування. Але головне ж, що нас чекають, люблять, у нас вірять, нам довіряють. Як же важливо відповідати Творцю взаємністю: вірити, любити, чекати, довіряти. Ціле життя нам дано для цього! Все це начебто найпростіші думки. Вони загальновідомі. Але повторювати їх все ж потрібно кожному доти, поки серце не подолає відсталості і не впустить в нього Христа. Саме для цього Бог і прийшов у цей світ.
Читайте також
Диявола присоромлює не помста, а подяка
Собор, з якого щойно вигнали архієпископа Іоанна, згорів у пожежі. Святитель із заслання заборонив пастві шукати в цьому винних.
Непокірна дочка жерця
На верхній терасі Антіохії Писидійської, де стояв храм Августа, сміливій дівчині Марині запропонували угоду, яка судді здавалася цілковитою дрібницею.
Повітряна тривога ніколи не перерве богослужіння
Коли виття сирени й обстріл обривають вечірнє правило, здається, що духовне життя руйнується. Але Церква вже проходила через це – у катакомбах і таборових бараках.
Бунт споживачів проти Господа
Євангельський сюжет про насичення п'яти тисяч чоловік оголює вічний поділ суспільства на споживачів, утриманців і рідкісних шукачів Бога.
Чому шахраї буває спритніші за праведників?
Управитель підробив розписки, роздав чуже добро – і почув від Бога похвалу. Ця дивна притча пояснює, що нам робити з грошима.
У релігії нового часу немає місця для святості
Тисячу років тому монах Антоній приніс на київські пагорби духовну традицію з Європи. Сьогодні засновану ним святиню намагаються замкнути на замок.