Накануне Рождества УПЦ принимала детей Донбасса, ПЦУ захватывала храмы
Детей Донбасса принимают монастыри и лавры УПЦ. Фото: С. Рыжков
Оттенки Праздника, простите.
Накануне Рождества, Украинская Православная Церковь, силами монастырей, священства и мирян принимает полторы сотни детишек из т.н. красной зоны Донбасса. Это там, где смерть ближе всего.
Это те дети, которые уже почти шесть лет слышат от взрослых бла-бла про мир, а видят бомбы и пули. Это те малыши, некоторые из которых впервые в своей жизни выбрались на мирную территорию Украины. Это те маленькие сердечки, многие из которых впервые на Рождество спят без опаски.
Принимает Киев, принимает Почаев. На русском и украинском. Потому что слово Бог на этих языках пишется одинаково. Как и слово добро. И любовь людей сближает на всех языках мира.
В это время ПЦУ захватили очередной храм. В селе Гринява (Ивано-Франковская обл.), вместе с воскресной школой и церковным домом. И напали на дворы священников УПЦ. В селах Стенка (Тернопольская обл.) и в селе Маща (Ровенская обл.). Это из свежих примеров, январских. Видимо на годовщину томоса.
«По плодам их узнаете их. Собирают ли с терновника виноград или с репейника смоквы?» (Евангелие от Матфея 7:16)
Прости им, точно не ведают…
Читайте також
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.