Старець Гавриїл: Історія про роботящого старця й послушників «ісихастів»
Афонський старець Гавриїл Карейський. Фото: СПЖ
Людина не повинна бути не зайнятою. Кожна людина повинна працювати 5-6 годин на день, а тим більше – чернець: він повинен 5-6 годин нести послух, а решту часу приділяти духовному життю. Адже за заповіддю Господньою ти повинен заробити, щоб дати ще і незаможним – від цього ти знову отримуєш благословення Боже.
Знаєте, якось до одного старця прийшли на сповідь ченці і застали старця за рукоділлям. І сказали:
– Оце на! Ми молимося цілий день, у нас немає часу навіть на рукоділля.
Трохи помовчавши, старець запитав їх:
– А коли ви спите, хто за вас молиться?
Тоді вже настав час здивуватися «ісихастам». Вони не могли нічого відповісти. Нарешті, отямившись, вони запитали:
– А як же ви, старче?
На що старець їм відповів:
– А я ось працюю, роблю своє рукоділля і від надлишків подаю незаможним. І коли я сплю, вони за мене моляться.
Так що монах не повинен бути лінивим, він повинен заробляти собі на життя своїми руками. Ще має залишатися час на молитву й читання святих отців. Це обов'язково.
За матеріалами Інформаційного порталу Святої Гори Афон
Читайте також
Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки
4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.
Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським
Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?
Живе тіло чи мертва структура: Чому не можна вірити в Христа без Церкви
Розмова про те, чому Церква – це не будівля прокуратури, а реанімація, де тече кров.
Дзеркальний лабіринт праведності
Про те, як наші чесноти можуть стати стіною між нами і Богом і чому тріщина в серці важливіша за бездоганну репутацію.
Перший космонавт духа: як Антоній Великий перетворив пустелю на мегаполіс
20 років у кам'яному мішку. Історія святого, який перестав боятися.
Обличчя Почаєва: Валька-собачниця і старчик-атлет
Почаївська лавра – це не лише куполи та святині. Це насамперед люди. Два портрети дивовижних паломників: жінки, яка годує псів, і старого на турніку.