Єпископська рада СПЦ підготувала запит до Конституційного суду Чорногорії

Ілюстративне зображення. Фото: aktuelno.me

Ілюстративне зображення. Фото: aktuelno.me

22 січня 2020 року в місті Нікшич відбулося розширене засідання Єпископальної ради Сербської Православної Церкви в Чорногорії, в ході якого члени Ради підготували звернення до Конституційного суду країни. Про це сама Рада повідомила в оголошенні на  сайті Черногорсько-Приморської Митрополії.

Остаточний варіант звернення до суду члени Ради сформували після проведення серйозних консультацій з широкою групою експертів-юристів. Мета звернення – ініціювати розгляд питання про відповідність дискримінаційного Закону «Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад» нормам Конституції Чорногорії.

Група юристів провела кропітку роботу і обдумала також ряд правових заходів для усунення негативних наслідків дискримінаційного закону не тільки для Церкви, але і для всього суспільства країни.

Члени Єпископської ради пояснили, що і сам Конституційний суд має право ініціювати перевірку конституційності даного законодавчого акту. Особливо якщо врахувати явні протиріччя між його положеннями щодо релігійних громад і Конституцією Чорногорії, додали ієрархи СПЦ.

«Як оголошено, ініціатива (перевірки антицерковного закону Конституційним судом – Ред.) буде представлена найближчим часом», – завершили лени Єпископської ради.

Варто зазначити, що пункт 3 статті 36 Закону «Про Конституційний суд Чорногорі», на який посилаються ієрархи СПЦ, дійсно передбачає початок розгляду в день прийняття цим судом постанови про «самостійне ініціювання провадження». Судове провадження може також початися в день подачі в суд клопотання або конституційної скарги (пункт 1 вищевказаної статті) або в день прийняття постанови «з ініціативи оцінки відповідності законів Конституції та ратифікованим і опублікованим міжнародним угодам» (пункт 2 цієї статті).

Однак судді Конституційного суду Чорногорії з великою обережністю ставляться до необхідності самостійного ініціювання провадження. Про це розповіла ще в 2016 році в інтерв'ю інтернет-виданню Дан голова Конституційного суду Десанка Лопічіч. За її словами, в 2007 році Венеціанська комісія розкритикувала конституційну постанову, яка дозволила Конституційному суду порушити справу «про перевірку відповідності Конституції і законності». Члени Комісії вважають, що така ініціатива може «обмежувати діяльність інших гілок влади, перш за все законодавчої гілки влади».

Лопічіч спростувала також припущення журналістів, що судді в процесі роботи можуть лобіювати інтереси всього уряду або конкретного міністертства, чиї партійні інтереси вони відстоювали роками до моменту свого обрання (парламент Чорногорії обирає суддів Конституційного суду за пропозицією президента країни – Ред.).

«Я підкреслюю, що судді Конституційного суду виконують свої судові функції відповідально і професійно відповідно до Конституції та закону про Конституційний суд», – заявила вона.

Нагадаємо, поки духовенство і миряни канонічної Православної Церкви в Чорногорії моляться про мир і намагаються в правовому полі вирішити виниклий в державі конфлікт, глава ррозкольницької «Чорногорської православної церкви» Михайло Дедеіч виступив на хорватському телебаченні із загрозою: якщо антицерковний закон не буде реалізований, розгориться громадянська війна.

Президент Чорногорії Міло Джуканович через кілька днів виключив можливість скасування даного закону.

У Румунії звершили чин прославлення священномученика Костянтина Сирбу

Патріарх Даниїл відзначив таємну милостиню та духовний подвиг прославленого румунського новомученика Костянтина.

Мін'юст України вирішив запровадити посади капеланів у в'язницях

У Мін'юсті України та ДКВС домовилися про створення робочої групи із запуску пілотного проєкту щодо капеланської служби у в'язницях.

ТЦК викрав настоятеля храму УПЦ в селищі Кирдани

У ТЦК пообіцяли відпустити священника УПЦ після перевірки документів, але замість цього клірика відправили до військової частини.

На відновлення Успенського собору Лаври спрямували 26,6 млн гривень

Лаврський заповідник підписав договір на 26,6 млн гривень для консервації пошкодженого Успенського собору.

Клірик ПЦУ: Ті, хто в Україні навіть думає російською, – чужинці

Клірик ПЦУ Іван Рибарук назвав російськомовних українців «чужинцями», які в момент небезпеки «згребуть усе й втечуть, як перекотиполе».

У РПЦ затвердили порядок прийняття осіб з українських розкольницьких структур

Синод РПЦ ухвалив документ про прийняття громад і кліриків ПЦУ, УПЦ КП та УАПЦ.