Митрополит Антоній (Паканич): як стати досконалим?
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: facebook.com/MitropolitAntoniy
Господь сказав нам: Будьте досконалі. Що означають ці слова? І як досягти досконалості?
«Будьте досконалі» – це не ідеалістична фраза, а вказівка на обов'язкову конкретну роботу кожної людини, без якої життя стає безглуздим. Ця робота неймовірно важка, але компроміс тут неможливий.
«Яйцю важко перетворитися в птаха, однак йому неможливо навчитися літати, залишаючись яйцем». К. Льюїс.
Ми подібні яйцю в шкаралупі. І повинні або вилупитися з нього, або воно зіпсується. Інших варіантів просто немає.
Безумовно, своїми, людськими силами, подібну глобальну зміну здійснити немислимо. Ми повинні дозволити Христу зробити Самому в нас цю роботу, впустити в наш духовно-фізичний організм нове життя. Бог став людиною, щоб людина впустила в себе Бога. До цієї головної умови життя зводиться все християнство.
Церква і все, що існує в ній, покликане приводити людей до Христа, допомагає розкриттю сердець назустріч Богові. І якщо подібне не відбувається в людині, то всі походи в храм перетворюються лише на марнування часу.
Всі, зодягнувшись у Христа, з'єднуються в Ньому, і живі, і мертві, стаючи частиною того дару, який Цар Всесвіту хоче піднести Свєму Отцю – дару, яким є Він Сам і ми в Ньому. Саме для цього ми і створені.
І коли ми з'єднаємося з Христом, станемо частиною Його, все в нас почне набувати свій первісний, справжній, досконалий сенс.
Читайте також
Як правильно проводити Радоницю і зберігати пасхальні традиції?
На питання СПЖ відповідає відомий київський духівник, почесний настоятель і будівничий київського Ольгинського храмового комплексу протоієрей Всеволод Рибчинський.
Чесний сумнів: чому нас навчає апостол Фома
Чому сумнів – це не гріх, а шлях до Бога? Роздум про віру як Дар, феномен апостола Фоми і про те, чим небезпечний вакуум в людській душі.
Окам'яніння серця: як не звикнути до чужого болю
Ранок починається зі стрічки новин, де за цифрами зникає людина. Як захисна броня серця непомітно стає загрозою для нашої віри та людяності.
Дорога до Емауса: чому Бог іде поруч, коли ми здаємося
Учні біжать з Єрусалима, розчавлені горем. Але Христос не зупиняє їх, а просто йде поруч – до самої вечері, де хліб змінить усе.
Святитель Лука Кримський: як не втратити віру в Церкву через людей
Важко бачити в храмі легкодухість. Шукаємо опору в листах святителя Луки – хірурга, який вижив у засланнях, але задихався в «духовній пустелі» серед своїх.
Зламані двері: чому після Пасхи ми досі помираємо
Світ не помітив Воскресіння. Ринки працювали, а в стіні смерті в цей час з'явилися двері.