Вчений-католик про Україну: Держава не повинна втручатися в життя Церкви

Вчений секретар Спасо-Преображенського католицького монастиря в Бозе чернець Адальберто Майнарді на конференції в Києві. Фото: СПЖ

Держава не повинна втручається в церковну сферу і приймати чию-небудь сторону. Про це під час Міжнародної наукової конференції «Церква Мучеників: Гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті» сказав в коментарі для СПЖ один з учасників форуму кандидат філософських наук, секретар з наукової роботи Спасо-Преображенського католицького монастиря (Бозе, Італія) монах Адальберто Майнарді.

За словами вченого, в Італії стежать за церковною ситуацією в Україні і моляться «за справедливість і примирення».

«Страждання Церков-сестер – це страждання всіх Церков, – сказав він. – І страждання Церков в Україні – це страждання і для Католицької Церкви, для нас. Це дуже погано, коли Бог стає ідеологією».

Чернець підкреслив, що дуже часто політики, «закликаючи Бога, переслідують свої цілі в інтересах своєї партії, і це відбувається у нас в Італії і в інших країнах теж. І це вже не Бог, а це вже прапор».

Він висловив переконання, що держава не повинна втручатися в життя Церков: «Якщо держава у вас буде нейтральною – це може допомогти налагодити взаєморозуміння між Церквами, а якщо вона втручається і займає чиюсь сторону – це вже дуже погано».

Щодо своєї участі в цьогорічній конференції, присвяченій новомученикам Православної Церкви ХХ століття, вчений секретар італійського монастиря розповів, що виступив тут з доповіддю «Значення новомучеників ХХ століття в СРСР для західних християн». При цьому він повідомив, що з 2006 року практично щорічно приїжджає до Києва для участі в різних конференціях і читаннях, які проводяться в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі, де у нього багато друзів.

«Я розповідав, як досвід новомучеників в СРСР був важливий для західних християн і, зокрема, для Католицької Церкви <...>. Я думаю, що пам'ять новомучеників – це найголовніше в Церкві, і взагалі в Церквах. Бо не раз згадали в рамках конференції, що кров мучеників – це насіння християн. А що значить кров мучеників – це ті, які вважали за краще смерть зреченню від Бога. Це були ті, які не хотіли використовувати насильство, вони вважали за краще отримати насильство, ніж гвалтувати інших. За образу Христа, Який помилував тих, хто Його мучив. <...> Хотів би побажати, щоб якомога більше людей дізналися про житіє і досвід новомучеників, тому що це ще не до кінця осмислено, але дуже актуально. А Церкві бажаю, щоб вона була вірна своєму покликанню служити Богу, як вона і робить, і бути знаком примирення і знаком любові для всієї України», – сказав монах Адальберто Майнарді, підкресливши, що з великою повагою і любов'ю ставиться до Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Онуфрія.

Нагадаємо, 6 та 7 лютого 2020 року благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври проходить Міжнародна наукова конференція «Церква Мучеників: Гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті». У науковому форумі беруть участь вчені з 17 країн.

Читайте також

Україна показала в Чехії ікони, написані на ящиках від чеських снарядів

Ікони на кришках ящиків від артилерійських снарядів присвятили дітям, вивезеним з України, і виставили їх у будівлі Сенату Чехії.

Гуманітарна місія УПЦ доставила допомогу до Херсонської та Донецької областей

Гуманітарна місія УПЦ забезпечила продуктами та медикаментами жителів Херсонської області та прифронтових міст Донбасу.

Глава МЗС оцінив роль Фанара в «зміцненні духовної незалежності України»

Андрій Сибіга відзначив «мудрість» і «батьківську любов» глави Константинопольського Патріархату.

У закарпатському селі Пасіка священник перейшов до ПЦУ, але громада залишилася в УПЦ

У селі Пасіка на Закарпатті віруючі обговорили подальшу долю своєї церкви.

У Сумах від обстрілу постраждав Стрітенський храм УПЦ

У Сумській єпархії в результаті обстрілу постраждали стіни та огорожа Стрітенського храму, але богослужіння продовжуються.

Україна програє майже 98% справ у Європейському суді з прав людини

Згідно зі звітом ЄСПЛ за 2025 рік, майже всі скарги проти України завершуються визнанням порушень прав людини.