Старець Анатолій Оптинський: про дар міркування
Старець Анатолій Оптинський (Зерцалов) старший. Фото: СПЖ
Отець Анатолій приїхав до Оптиної у 1853 році і 7 років був у послуху у старця Макарія. Після смерті отця Макарія він став одним з перших учнів преподобного Амвросія, який був старший за отця Анатолія всього на 12 років.
Ще за життя старець Амвросій часто посилав людей за порадою до отця скитоначальника, посаду якого багато років займав отець Анатолій. А перед смертю отець Амвросій довірив отцю Анатолію піклування за сестрами створеної ним Шамординської обителі.
Старець Анатолій спочив о 4:20 ранку у вівторок 25 січня (ст. ст.) 1894 року, на сімдесятому році життя.
Багато духовних чад отця Анатолія бачили старця після його смерті уві сні і свідчили, що він не залишає тих, хто звертаються до нього і по смерті тілесній.
У 1996 році преподобний Анатолій старший (Зерцалов) був причіслений до лику місцевошанованих святих Оптиної пустині, а в серпні 2000 року – прославлений для загальнлоцерковного шанування. Мощі преподобного Анатолія покояться під Володимирським храмом Оптиної пустині.
* * *
Відповідаю на лист твій: 1) навчилася досвідом, як вірити своїм думкам? – Будь надалі розумна. 2) Вірю, що не маєш необхідних для спасіння чеснот: смирення і терпіння; учись ним. Бо не хибить Бог, Який сказав: шукайте і віднайду, просите і дасться вам. А якби дати тобі це добро, то ти і шукати його не стала б, і впала б у гордість. Значить, смиряйся і молися: Г. І. Х. С. Б. п. м. грішну. І буде з тебе. Все потрібне, у свій час, дасть Бог.
Одна дурненька молоденька дівчинка просить: «випроси мені просвіти серця, щоб я могла розрізняти правий помисел від шкідливого». Ну, що тут накажеш відповідати? Береш ти, матінка М., високо! Є кого запитати, і питай! Отримаєш відповідь, – і буде з тебе. А то ж зарозуміла ця дівчинка! Випроси їй ще дар розсудження! Так цей дар вище всіх чеснот християнських! Дай їй! Бач куди лізе? Ти, мабуть, читала «патерик»? У стародавньому Єгипті і великі отці не всі мали дар сей. Он які: Макарій великий ходив на старості років до Антонія запитувати. Пімен Великий ходив з помислами своїми до Йосипа Панефоського; Памво, Аммун, і багато, багато великих святі не сміли дерзати на таку чесноту! А М. Г-вій подай! Ото вже горда...
Про розсудження якщо хочеш мати поняття, то запитай у матінки ту частину Добротолюбія, тобто. останню, де є слово Касіяна до Леонтіна ігумена і прочитай його.
Просиш, щоб я не залишив тебе. Пам'ятай, що сказав Господь: "Якщо хто слово Моє берегтиме: Аз і Отець Мій до нього прийдемо, і оселю закладемо в ньому». І буде з тебе.
Просиш навчити тебе "довершеній незлобивості». Піди краще до Господа. Він Сам запрошує бажаючих: «Прийдіть до мене всі трудженні й обтяжені. Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний». Кричи все частіше: Г. І. Х. С. Б. п. м. грішну! І навчить тебе Сам! Батюшка о. Амвросій посилає тобі своє благословення. І аз також.
Преподобний Анатолій Оптинський (Зерцалов) «Листи».
Читайте також
Старець Паїсій Святогорець: Як пережити війну і не зійти з розуму
Новинна стрічка зараз лякає сильніше Апокаліпсису, а сирени повітряної тривоги стали саундтреком нашого життя. Афонський старець знає, як не втратити себе в цьому хаосі.
«Містерія Введення»
Цієї події немає в Євангелії, але вона змінила все. Розбираємо, як Діва Марія стала новим Ковчегом Завіту і чому мовчання важливіше за релігійний активізм.
Війна світів: чим мир Христовий відрізняється від перемир'я в аду?
Чому справедливість без любові – це завжди диктатура? Розбираємо, як відрізнити Божий мир від «миру кладовища» і чому дрони вилітають не з військових баз, а з наших сердець.
Стратегії духовного життя в Різдвяний піст
Чому одних молитов мало, а дієта не рятує? Порівнюємо піст з війною та спортом, вчимося у преподобного Паїсія Величковського та шукаємо способи не витрачати сили даремно.
«Грошове прокляття»: чому корупціонери не бояться пекла?
Євангельський багатій і сучасні ділки. Розбираємо, як працюють духовні закони і чому «брудні гроші» завжди ведуть до катастрофи.
Хвороба як нагорода: чому старець Паїсій називав скорботи «авансом» від Бога
Афонський старець, вмираючи від раку, запевняв: ця недуга дала йому більше, ніж роки суворої аскези. Вчимося «божественної математики» страждань.