Міністр представив Кабміну кандидата на пост глави держслужби з релігії
Міністр культури, молоді і спорту України Володимир Бородянський. Фото: rbc.ua
Глава Міністерства культури, молоді і спорту України Володимир Бородянський назвав кандидата на пост глави Державної служби з питань свободи совісті та етнополітики, якого представив на затвердження Кабінету міністрів України.
«Я подав до Кабінету міністрів свої пропозиції. Я вибрав Олену Богдан і рекомендував її Кабінету міністрів на цю посаду», – заявив Бородянський в інтерв'ю інтернет-виданню «РБК-Україна».
Кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олена Богдан, кандидатуру якої вибрав міністр культури, молоді і спорту, влітку 2018 прийняла участь в роботі круглого столу «Чи підтримують українці створення помісної автокефальної православної церкви?».
Тоді вона як соціолог заявила про нібито серйозну підтримку цієї ідеї більшістю тих українців, які «орієнтуються» в церковному питанні.
«Тих, хто підтримує, їх в півтора рази більше, ніж тих, хто не підтримує. Тобто нам наші дані показують, що серед аудиторії, яка небайдужа, зацікавлена – в півтора рази більше підтримують, ніж не підтримують. Це серйозний результат якраз, який свідчить на користь підтримки таких ініціатив», – заявила Богдан.
При цьому вона підкреслила, що при проведенні соціологічного дослідження навіть найменші зміни в формулюванні питання «кардинально впливають на відповідь». Соціолог тут же запропонувала те формулювання, яке, на її думку, мотивувало б більше число людей висловитися на користь ідеї «створення помісної церкви».
Під час цього ж круглого столу Богдан підкреслила, що влада повинна підтримувати процес створення такої релігійної організації.
«Хіба цей процес можливий без активної участі представників влади? <...> Те, з чим політики України повинні працювати. І таким чином вони беруть на себе ту відповідальність, яку вже брали лідери ряду інших товариств», – зазначила тоді соціолог і додала, що таким чином представники влади врахують інтереси більшої частини населення, яка висловилася за створення «автокефальної церкви».
У той же час прихильник кандидатури Андрія Юраша, співробітниця інтернет-видання «Укрінформ» Ярослава Міщенко заявила на своїй сторінці у Facebook, що призначення Богдан – це «знищення нової церкви», «спроба розіп'яти» її. Міщенко звернула увагу громадськості на те, що соціолог з Києво-Могилянської академії «не має ніякого досвіду» у сфері етнополітики.
Нагадаємо, в січні 2020 року назвали чотирьох фіналістів конкурсу на посаду голови Держслужби з питань етнополітики та свободи совісті, з числа яких Бородянський повинен був вибрати одну кандидатуру і представити її на розгляд до Кабінету Міністрів України. Цими фіналістами стали Андрій Юраш, Юрій Решетніков, Олена Богдан і Сергій Бортник. Юраш та Решетніков, які набрали найбільшу кількість балів на попередніх етапах конкурсу, вважалися досі головними кандидатами на посаду.
Читайте також
Єпископ Штутгартський: Вбивство у Святогірську вразило весь православний світ
Архієрей Германської єпархії РПЦЗ заявив, що звірська розправа над насельником Святогірської лаври болем відгукнулася в усьому православному світі.
У Володимирі гонима громада Успенського храму зустріла престольне свято
Володимирська громада УПЦ після вилучення Успенського собору продовжує богослужіння у тимчасовому приміщенні.
Блаженніший передав 200 дітям переселенців рюкзаки до навчального року
Після молебню перед початком навчального року Предстоятель УПЦ передав дітям переселенців шкільні рюкзаки та необхідне приладдя.
В Вірменії відновлять храм V століття на місці язичницького святилища
У Вірменії готують до відновлення давній християнський храм, збудований на місці давнього язичницького святилища.
ДЕСС: Запорізька єпархія має розірвати зв'язки з Київською Митрополією УПЦ
Управління Запорізької єпархії УПЦ повідомило про отримання документів ДЕСС про ознаки афілійованості з РПЦ.
У Константинопольському Патріархаті канонізували шістьох афонських старців
У Константинопольському Патріархаті до лику святих зарахували шість афонських подвижників, серед яких четверо старців румунського походження, а також Тихон Духовник і Георгій Хаджигеоргіс.