Бог Вышний ищет встречи с нами здесь, на земном пути

С праздником Сретения Господня! Фото: Вести

На праздник Сретения Господня обычно подчеркивается тема встречи как таковой.

Не стану оригинальным. Но хочу заметить, что Встреча со Спасителем в Иерусалимском Храме случилась у праведного старца Симеона по особому призыву Божьему. Дух Святой призвал старца в Храм и он доверился этому призыву, потому оказался в нужном месте в нужное время, что бы принять на свои руки Спасителя мира.

Престарелая пророчица Анна и вовсе не оставляла Храм в ожидании прихода Христа Господа.

Разве в нашей жизни не было воззваний Божиих, разве совесть и сердце не говорили, что нам необходимо совершить нечто, чтобы возздать Богу? Совершить нечто, что изменит нашу жизнь к лучшему и повергнет наши страсти, нашу греховную жизнь, разрушить всё, что стоит преградой между нами и Творцом?

Мы неоднократно требуем от Бога личного явления нам в качестве доказательства. Как будто, вера вообще требует этих самых доказательств! Но, однако, когда Бог назначает нам встречу, мы, почти всегда, ее игнорируем!
Когда?- удивитесь вы. А, вот когда, надо посетить больного, нуждающегося не только в нашей помощи, но и просто во внимании. Когда бездомный пропойца не брошенный от нас рубль требует, а человеческого отношения. Тогда, когда мы можем помочь человеку, любому! Можем.

Но не готовы, проходим мимо.

Тогда, когда звонят церковные колокола и призывают нас в Божий храм, или нет на колокольне колоколов, а мы знаем, что церковный праздник, однако проходим мимо.

Но, это время Божье! Это место Господа!

Где, как не возле страждущих с помощью для них встретить Христа? Когда, если не в Его время быть с Ним в святой церкви?

Тема встречи актуализируется тогда, когда мы ищем этой встречи, а не лениво отмахиваемся от самой возможности.

Христа взял на руки святой Симеон, чтобы пойти затем по пути отцов. Смерть потеряла для него значение безысходности, потому что он встретил Бога.
Пусть в нашей жизни не будет уныния и отчаяния, которые предзнаменовывают близость смертного часа, его дыхание. Но благая радость встречи (пусть единожды!) с Господом пусть вдохновляет и ведет по жизни. И жизнь эта не будет ограничиваться земной. Потому что мы созданы для Вечности!

С праздником Сретения Господня! С праздником радости от осознания своей значимости для Бога Вышнего! Он ищет встречи с нами здесь, на земном пути. Не забывайте!

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади