У большинства кратковременные встречи с Господом почти всегда спонтанны
Встречи... Это неотъемлемая, одна из самых важных составляющих современной политики, бизнеса и жизни.
Каждый, кто хочет быть успешным, старается планировать свой день, расставить в нём встречи, общение, ибо от этого зависит его экономическое, социальное положение и статусность.
А вот, что до встречи с Господом, здесь все намного проще: скорбь, болезнь, проблемы, неудачи в личной жизни и т. д., всё это заставляет человека идти в храм, брать в руки какие-то молитвы, подавать на службу кучу записок, искать каких-то особых батюшек, монахов, и прочее. И у большинства эти редкие, кратковременные встречи почти всегда спонтанны, не запланированны. И виной тому не Библия, где про встречи с Господом и про святость воскресного/праздничного дня написано много, не многочисленные примеры важности молитвы, церковного собрания и участия в таинствах святой церкви.
Виной тому не отдаленность храма от дома, сварливая бабушка у подсвечника и даже не плохо поющий хор или нечестивый/толстый/худой/богатый/бедный поп/священник/епископ/митрополит или патриарх.
Виной всему человеческое безверие, автоматизм жизни, незнание своей веры, холодность сердца и сожженная совесть.
Сретение значит встреча.
Встретились? Встретимся?
А вдруг времени уже нет...
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.