Іоанн Златоуст: про поширеність і тяжкість гріха сріблолюбства
Фото: media.elitsy.ru
Вони (фарисеї) купили кров Його, коли Він був живий; а по Його Розп'яттю і Воскресінню знову грошима ж намагаються підірвати істину Воскресіння («Зробивши нараду, дали сторожу чимало срібняків, і сказали: скажіть, що учні Його, прийшовши вночі, украли Його» Мф. 28, 12-13)
О, срібролюбство! Все звелося до грошей, - тому все і переплуталося! Догоджає чи хто кого, пам'ятає гроші; називають нещасним, причина знову в них же. Ось, про те тільки й говорять, хто багатий, хто бідний. У військову службу хто має намір вступити, в шлюб хто вступити бажає, за мистецтво яке-небудь хоче взятися, або інше що робити, – не раніше приступає до виконання свого наміру, поки не упевниться, що це принесе йому великий прибуток...
Де гроші, там випадок до ворожнечі і незліченних чвар; рівним чином вуста користолюбства сповнені образ, марнославства, надмірної гордості, проклять і лестощів...
Але не можна, на твою думку, знехтувати багатство? Дуже можливо. Втім, якщо не хочеш сам, я не примушую і не наполягаю; але благаю тільки приділяти хоча деяку частину незаможним, і не шукати нічого, крім необхідного. Таким чином, ми і тут будемо насолоджуватися життям спокійно і безтурботно, і удостоїмся житя вічного...
Бесіди на Євангеліє від Матфея. Бесіда 90
Читайте також
Нечистота подвійного дна
«Блаженні чисті серцем» – це заповідь про щирість, яка не ховає від Бога душевні рани.
Приборкання степового звіра
Наша християнська віра виросла поверх попелу ідолів і кісток тварин. І першим каменем в її основі стала переплавлена віра князя, який піднявся з глибини власного пекла.
Смартфон замість ранкової молитви
Літній піст часто називають тягарем під час відпусток. Духівник Дарницького благочиння м. Києва протоієрей Феодор Русан розповідає про подолання екранної залежності.
Про страх, який називають ощадливістю
Корінь нашої скупості – у страху перед завтрашнім днем. Але стиснутий кулак із заощадженими купюрами не робить нас захищенішими.
Громила, який став адептом любові до ворогів
Преподобний Силуан Афонський гнув залізо, пив горілку і одним ударом кулака мало не вбив людину. Зрештою він став святим.