Іоанн Златоуст: про поширеність і тяжкість гріха сріблолюбства

Фото: media.elitsy.ru

Вони (фарисеї) купили кров Його, коли Він був живий; а по Його Розп'яттю і Воскресінню знову грошима ж намагаються підірвати істину Воскресіння («Зробивши нараду, дали сторожу чимало срібняків, і сказали: скажіть, що учні Його, прийшовши вночі, украли Його» Мф. 28, 12-13)

О, срібролюбство! Все звелося до грошей, - тому все і переплуталося! Догоджає чи хто кого, пам'ятає гроші; називають нещасним, причина знову в них же. Ось, про те тільки й говорять, хто багатий, хто бідний. У військову службу хто має намір вступити, в шлюб хто вступити бажає, за мистецтво яке-небудь хоче взятися, або інше що робити, – не раніше приступає до виконання свого наміру, поки не упевниться, що це принесе йому великий прибуток...

Де гроші, там випадок до ворожнечі і незліченних чвар; рівним чином вуста користолюбства сповнені образ, марнославства, надмірної гордості, проклять і лестощів...

Але не можна, на твою думку, знехтувати багатство? Дуже можливо. Втім, якщо не хочеш сам, я не примушую і не наполягаю; але благаю тільки приділяти хоча деяку частину незаможним, і не шукати нічого, крім необхідного. Таким чином, ми і тут будемо насолоджуватися життям спокійно і безтурботно, і удостоїмся  житя вічного...

Бесіди на Євангеліє від Матфея. Бесіда 90

Читайте також

Чесний сумнів: чому нас навчає апостол Фома

​Чому сумнів – це не гріх, а шлях до Бога? Роздум про віру як Дар, феномен апостола Фоми і про те, чим небезпечний вакуум в людській душі.

Окам'яніння серця: як не звикнути до чужого болю

Ранок починається зі стрічки новин, де за цифрами зникає людина. Як захисна броня серця непомітно стає загрозою для нашої віри та людяності.

Дорога до Емауса: чому Бог іде поруч, коли ми здаємося

Учні біжать з Єрусалима, розчавлені горем. Але Христос не зупиняє їх, а просто йде поруч – до самої вечері, де хліб змінить усе.

Святитель Лука Кримський: як не втратити віру в Церкву через людей

Важко бачити в храмі легкодухість. Шукаємо опору в листах святителя Луки – хірурга, який вижив у засланнях, але задихався в «духовній пустелі» серед своїх.

Зламані двері: чому після Пасхи ми досі помираємо

Світ не помітив Воскресіння. Ринки працювали, а в стіні смерті в цей час з'явилися двері.

Справжня Пасха: від біології до духу і народження особистості

​Чому радість Воскресіння згасає в буднях? Роздуми про те, як пережити катастрофу ветхого «я» і зробити Пасху особистою перемогою.