Батьківські суботи Великого Посту в 2020 році
Фото: brooklyn-church.org
Батьківськими суботами (грец. Παράσταση – «клопотання», грец. Ψυχοσάββατο «субота душ») у православній традиції називають день особливого поминання спочилих православних християн, в першу чергу батьків і родичів.
Поминанню покійних у церковній практиці завжди відводилося особливе місце, оскільки, за словами святителя Феофана Затворника: «Доля тих, хто відійшов, не вважається вирішеною до загального суду. Досі ми нікого не можемо вважати засудженими остаточно; і на цій підставі молимося, утверджуючись надією на безмірне Боже милосердя».
Особливі поминальні служби Великим постом вчиняються у зв'язку з богослужбовими особливостями Святої Чотиридесятниці. За статутом протягом Великого посту повну літургію служать лише в суботу, неділю і випадаючі в піст святкові дні. В середу і п'ятницю в храмах і монастирях православної Церкви служать літургію Передосвячених Дарів, у ці дні проскомідії не відбувається і віряни причащаються Дарами, освяченими раніш.
У зв'язку з малою кількістю днів посту, коли відбуваються проскомідії і щоб не позбавити душі померлих молитовної допомоги, Церква встановила дні сугубого поминання покійних у цей період.
Батьківські поминальні суботи відбуваються у 2-у, 3-ю і 4-у суботи Великого посту. У 2020 році це 14, 21 і 28 березня.
Згідно з церковним статутом, на всеношній напередодні Батьківських поминальних субот відбувається Парастас (від грец. παράστᾰσις – стояння біля) або Велика панахида – велика панахида за всіх спочилих православних християн.
Слід пам'ятати, що не можна писати записки для поминання імен покійних, які не були хрещені в православній вірі, переконаних атеїстів, інославних, самогубців. За нехрещених родичів і друзів віряни можуть молитися самостійно вдома.
Читайте також
«Почаїв – моя любов…»: сповідь паломників біля давньої святині
Від Донецька до США, від колишнього комуніста до семінариста. Живі історії людей про те, як Лавра змінює долі, зцілює безнадійних і залишається форпостом віри в епоху випробувань.
Лігво дракона: Чому Йордан потік навспак?
Ми думаємо, що Хрещення – це про здоров'я і купання в ополонці. А це про війну зі злом. Христос спускається в безодню, щоб знищити стародавніх чудовиськ у їхньому власному домі.
Вода – пам'ять світу про рай: чому ми завжди відчуваємо спрагу
Ми звикли вважати воду просто ресурсом, але в християнстві це «космічний слух» і свідок створення світу. Про те, чому склянка води на столі – це символ надії, і як навчитися пити молитву.
Пустеля мегаполісу: як знайти Бога в шумі новин і галасі думок
Про те, чому Бог не живе в онлайні і як створити тишу всередині себе, навіть якщо ви в метро.
Пророцтва про воду: навіщо Йордан потік назад і чому вогонь зійшов на воду
У Хрещенський святвечір ми читаємо про те, як пустеля стає садом, а гірка вода – солодкою. Чому ці давні тексти є ключем до розуміння головної таїни свята?
Бог під ножем: Чому Церква святкує перший біль Христа
Ми часто ховаємо це свято за пам'яттю Василія Великого, соромлячись його фізіологічності. Але Бог довів, що Він – не голограма, а реальна людина.