Батьківські суботи Великого Посту в 2020 році

Фото: brooklyn-church.org

Батьківськими суботами (грец. Παράσταση – «клопотання», грец. Ψυχοσάββατο «субота душ») у православній традиції називають день особливого поминання спочилих православних християн, в першу чергу батьків і родичів.

Поминанню покійних у церковній практиці завжди відводилося особливе місце, оскільки, за словами святителя Феофана Затворника: «Доля тих, хто відійшов, не вважається вирішеною до загального суду. Досі ми нікого не можемо вважати засудженими остаточно; і на цій підставі молимося, утверджуючись надією на безмірне Боже милосердя».

Особливі поминальні служби Великим постом вчиняються у зв'язку з богослужбовими особливостями Святої Чотиридесятниці. За статутом протягом Великого посту повну літургію служать лише в суботу, неділю і випадаючі в піст святкові дні. В середу і п'ятницю в храмах і монастирях православної Церкви служать літургію Передосвячених Дарів, у ці дні проскомідії не відбувається і віряни причащаються Дарами, освяченими раніш.

У зв'язку з малою кількістю днів посту, коли відбуваються проскомідії і щоб не позбавити душі померлих молитовної допомоги, Церква встановила дні сугубого поминання покійних у цей період.

Батьківські поминальні суботи відбуваються у 2-у, 3-ю і 4-у суботи Великого посту. У 2020 році це 14, 21 і 28 березня.

Згідно з церковним статутом, на всеношній напередодні Батьківських поминальних субот відбувається Парастас (від грец. παράστᾰσις – стояння біля) або Велика панахида – велика панахида за всіх спочилих православних християн.

Слід пам'ятати, що не можна писати записки для поминання імен покійних, які не були хрещені в православній вірі, переконаних атеїстів, інославних, самогубців. За нехрещених родичів і друзів віряни можуть молитися самостійно вдома.

Читайте також

Коли тебе списали: Святитель Нектарій про життя після втрати статусу

Ти втратив роботу, дім і повагу суспільства? Тобі здається, життя закінчене? Розмова з митрополитом, який став чорноробом, але переміг у Вічності.

Втеча до Єгипту: інструкція з виживання в часи Ірода

Бог біжить у країну зла, щоб врятуватися. Чому мовчання сьогодні голосніше за крик, а незнання новин – акт мужності? Вчимося у Святого сімейства мистецтву внутрішньої еміграції.

Святий, якого «скасували»: перша зустріч з Нектарієм Егінським

Його вигнали з ганьбою, позбавили роботи та засобів до існування. Чому найбільш гнаний єпископ XX століття – найкращий співрозмовник для українського християнина.

Бог з нашою групою крові: Чому Різдво — це не просто день народження

Ми думаємо, що Він прийшов дати нам правила, а Він прийшов дати нам Своє життя. Розбираємо догмат про Обоження: як Різдво зробило нас генетичними родичами Творця.

Різдво в аду: чому Бог народився не в палаці, а в хліві

Ми звикли до солодкої казки, але Бог народився в бруді та холоді. Як знайти світло, коли навколо темрява і смерть? Це свято не для ситих, а для тих, хто хоче вижити.

День перед Чудом: як не проспати Різдво в кухонній метушні

Розбираємо приховані сенси Святвечора. Чому Царські часи читаються в тиші, навіщо потрібен голод перед бенкетом і де насправді запалюється Вифлеємська зірка.