Батьківські суботи Великого Посту в 2020 році

Фото: brooklyn-church.org

Батьківськими суботами (грец. Παράσταση – «клопотання», грец. Ψυχοσάββατο «субота душ») у православній традиції називають день особливого поминання спочилих православних християн, в першу чергу батьків і родичів.

Поминанню покійних у церковній практиці завжди відводилося особливе місце, оскільки, за словами святителя Феофана Затворника: «Доля тих, хто відійшов, не вважається вирішеною до загального суду. Досі ми нікого не можемо вважати засудженими остаточно; і на цій підставі молимося, утверджуючись надією на безмірне Боже милосердя».

Особливі поминальні служби Великим постом вчиняються у зв'язку з богослужбовими особливостями Святої Чотиридесятниці. За статутом протягом Великого посту повну літургію служать лише в суботу, неділю і випадаючі в піст святкові дні. В середу і п'ятницю в храмах і монастирях православної Церкви служать літургію Передосвячених Дарів, у ці дні проскомідії не відбувається і віряни причащаються Дарами, освяченими раніш.

У зв'язку з малою кількістю днів посту, коли відбуваються проскомідії і щоб не позбавити душі померлих молитовної допомоги, Церква встановила дні сугубого поминання покійних у цей період.

Батьківські поминальні суботи відбуваються у 2-у, 3-ю і 4-у суботи Великого посту. У 2020 році це 14, 21 і 28 березня.

Згідно з церковним статутом, на всеношній напередодні Батьківських поминальних субот відбувається Парастас (від грец. παράστᾰσις – стояння біля) або Велика панахида – велика панахида за всіх спочилих православних християн.

Слід пам'ятати, що не можна писати записки для поминання імен покійних, які не були хрещені в православній вірі, переконаних атеїстів, інославних, самогубців. За нехрещених родичів і друзів віряни можуть молитися самостійно вдома.

Читайте також

Скляна стіна: як маніпуляція в храмі краде свободу і підміняє Бога

​Маніпуляція – давній інструмент виживання. Але зустрічаючись у Церкві, вона краде у людей дорогоцінний дар свободи. 

Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником

Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.

Шпигун Бога: тринадцять діб під лампою

​У камері ташкентського НКВС професор хірургії пройшов через «операцію», якої немає в медичних підручниках. Історія тринадцятиденного допиту святителя Луки.

Демон на порозі: що Каїн знав про молитву

Авель не вимовляє в Біблії жодного слова. Чотири глави – і повна мовчанка. Його єдина промова – голос крові із землі. Але іноді тиша говорить точніше за будь-які слова.

Торжество православ'я: чому за золотом риз часто ховається розчарування

Про те, чому неофіти 90-х пішли в тишу, як розпізнати «темного двійника» Церкви і де насправді шукати світло.

Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші

​Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.