Почему Константинополь боится встречи в Аммане?
Делигации Поместных Церквей прибывают в Амман
Мысли про встречу в Аммане и не только...
Мало того, что турецкий подданный нарушил человеческие договоренности и церковные законы, он ещё и чего-то боится.
Казалось бы, если ты такой «вселенский», если ты так уверен в своей правоте и каноничности своих действий - вот тебе возможность доказать свою правоту, призвать к порядку, заручиться поддержкой остальных Предстоятелей, добиться всеобщего признания «ПЦУ» на этом открытом собрании.
Почему фанарскими и раскольническими ресурсами это преподносится так, что собрание в Аммане созывается против Варфоломея? Ведь Предстоятели были приглашены не для суда, а для поиска истины, обмена мнениями. Иерархи собираются для того, чтобы по- братски обсудить очень важные вопросы, смотря друг другу в глаза, а не плести интриги за спиной. Что же так бояться и прятаться, отговариваясь формальными предлогами, подговаривая и других?
Константинополь, опьянененный «победами» впадает в триумфализм и никакие аргументы на него уже не действуют? Тогда велика вероятность усиления центробежных сил. И все же, даже в таком формате, амманская встреча очень важна.
Итоги мы узнаем уже завтра. Помолимся, верные!
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.