«На церковно-славянском мне гораздо ближе...»
Православная тувинка Дарья. Фото: Facebook
Православная тувинка Дарья крестилась в 2018 году. Воцерковившись, она стала молиться на церковно-славянском языке. Когда ей были непонятны некоторые слова, она спрашивала о их значении у миссионеров. Однажды, думая, что ей будет легче понять молитвы, я дал ей молитвослов на русском языке. Прочитав его, Дарья сказала: «это что-то не то, на церковно-славянском мне гораздо ближе...» А сегодня встретил её с цс словариком:)
Для неё, как и для многих других ставших христианами тувинцев, нет никакой проблемы со знакомством с церковно-славянскими словами. И это, несмотря на то, что для носителя русского языка освоение церковно-славянского гораздо легче, чем для тех, у кого родной язык тувинский!
Для искренне стремящихся ко Христу языковые проблемы, если они вообще есть, решаются просто. Таковым не составляет труда спросить или посмотреть в словарике то, что им непонятно. А не имеющим такого смиренного стремления, как мне кажется, никакие переводы богослужения на русский язык не помогут.
А ещё интересно, что у нас некоторые тувинцы, которые не так давно крещены, читают на клиросе на церковно-славянском языке. Так что, проблемы, поднимаемые сторонниками смены ставшего богослужебным церковно-славянского языка на разговорный заключаются не в самом понимании текстов и переводах, а гораздо глубже...
P.S. Участвовать же в дискуссии по данному вопросу у меня нет желания, так как сам вопрос не является догматическим и, следовательно, не имеет прямого влияния на спасение души.
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.