«На церковно-славянском мне гораздо ближе...»
Православная тувинка Дарья. Фото: Facebook
Православная тувинка Дарья крестилась в 2018 году. Воцерковившись, она стала молиться на церковно-славянском языке. Когда ей были непонятны некоторые слова, она спрашивала о их значении у миссионеров. Однажды, думая, что ей будет легче понять молитвы, я дал ей молитвослов на русском языке. Прочитав его, Дарья сказала: «это что-то не то, на церковно-славянском мне гораздо ближе...» А сегодня встретил её с цс словариком:)
Для неё, как и для многих других ставших христианами тувинцев, нет никакой проблемы со знакомством с церковно-славянскими словами. И это, несмотря на то, что для носителя русского языка освоение церковно-славянского гораздо легче, чем для тех, у кого родной язык тувинский!
Для искренне стремящихся ко Христу языковые проблемы, если они вообще есть, решаются просто. Таковым не составляет труда спросить или посмотреть в словарике то, что им непонятно. А не имеющим такого смиренного стремления, как мне кажется, никакие переводы богослужения на русский язык не помогут.
А ещё интересно, что у нас некоторые тувинцы, которые не так давно крещены, читают на клиросе на церковно-славянском языке. Так что, проблемы, поднимаемые сторонниками смены ставшего богослужебным церковно-славянского языка на разговорный заключаются не в самом понимании текстов и переводах, а гораздо глубже...
P.S. Участвовать же в дискуссии по данному вопросу у меня нет желания, так как сам вопрос не является догматическим и, следовательно, не имеет прямого влияния на спасение души.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.